субота, 27 лютий 2021, 05:18
Ваші права

Дошкуляють колектори? Як діяти, розкажуть юристи

Дошкуляють колектори? Як діяти, розкажуть юристи

Чимало запитань, з якими громадяни звертаються до центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, стосуються незаконних дій колекторів: безпідставних телефонних дзвінків з погрозами про повернення коштів, взятих у кредит, візитів представників колекторських компаній до осель громадян, залякування родичів, надсилання «листів щастя» з вимогами про повернення коштів, погрозами та інше. 

Як протистояти та захистити себе і своїх близьких від незаконної колекторської діяльності, розповідають юристи системи безоплатної правової допомоги.

Хто такі колектори

Колекторська компанія – це юридична особа, яка надає послуги зі стягнення простроченої кредитної заборгованості, а колекторами є працівники такої особи, які спеціалізується на роботі з проблемними боржниками. 

Методи роботи колекторів

Як правило, «політ фантазії» колекторських компаній щодо методів «вибивання» боргів безкінечний, але серед основних такі:

— телефонування боржнику або його родичам для залякування та з вимогою повернути кошти (переважно телефонують неодноразово, вночі − щоб деморалізувати та налякати);

— надсилання «листів щастя» особі або її близьким з вимогою сплатити борг (дуже часто листи з такими вимогами містять ще й повідомлення про начебто підозру, судову повістку, судове рішення стосовно особи);

— безпосередній адресний візит колекторів до особи-боржника або її близьких (приходять, як правило, кремезні хлопці);

— звернення до суду задля стягнення переуступленого боргу. У випадку позитивного рішення суду – звернення до виконавчої служби для стягнення заборгованості (колектори вкрай рідко вдаються до судового порядку стягнення заборгованості через небажання втрачати час та гроші, відсутність доказової бази, безпідставність висунутих до боржника вимог, безперспективність примусового стягнення боргу в порядку виконавчого провадження тощо).

Колекторська діяльність у законодавстві

Колекторська діяльність не врегульована законодавством України, але прямо не заборонена, тому підставою для виконання колекторською компанією своїх функцій можуть слугувати договори доручення (стаття 1000 Цивільного кодексу України), відступлення права вимоги (стаття 512 Цивільного кодексу України) та факторингу (стаття 1077 Цивільного кодексу України) , які укладаються між компанією та кредитором (банком або фінансовою установою). 

Простою мовою − банк або фінансова установа укладає з колекторською компанією один з вищенаведених видів договорів, за якими колектори вимагають від клієнта повернути борг банку (фінансовій установі), в якій особа брала гроші в кредит, або повернути гроші на рахунок самої колекторської компанії тощо. 

Алгоритм дій

Для кожної ситуації є свій приблизний механізм дій, але найважливіше − не панікувати. Якщо до особи або її близьких зателефонували з вимогою про повернення боргу, то насамперед треба з’ясувати, чи дійсно є борг. У будь-якому разі спілкуватися з колекторами радимо письмово. Наприклад:

1) з власної ініціативи надіслати листа на адресу колекторської компанії з вимогою надати завірені в установленому порядку копії кредитного договору, що має містити номер, дату укладення, реквізити первинного кредитора, а також документів, які підтверджують передачу заборгованості або права на її витребування на користь банку колекторською фірмою;

2) в телефонному режимі просити, щоб колекторська компанія надіслала вам свою вимогу, викладену в письмовій формі і з усіма доданими документами.

Після отримання листа з доданими до нього документи, а також відомостями про наявність кредитної заборгованості, слід перевірити інформацію на достовірність: чи існує така компанія та чи має вона право стягувати з особи-боржника кошти замість банку або від його імені. Для цього рекомендуємо звернутися до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на вебсайті Міністерства юстиції України,-де також можна дізнатися реквізити колекторської компанії та види її діяльності.

Щоб перевірити, чи не ліквідовано банк, реквізити якого вам надала колекторська компанія для оплати боргу, необхідно на вебсторінці Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розділі «Банки в управлінні Фонду» обрати опцію «Банки, ліквідовані фондом». Відтак необхідно натиснути на логотип банку та ознайомитися з наявною інформацією щодо нього, звернувши увагу на актуальні реквізити. Якщо банк ліквідовано або реквізити не збігаються з тими, що вказані на сайті, − можна звертатися до правоохоронних органів із заявою про незаконні дії – порушення недоторканості приватного житла, вимагання та шахрайство.

Якщо ж банк не ліквідовано і інформація збігається, слід звернутися до відділення банку, перед яким заборгували, і витребувати копії документів, які підтверджують, що саме ви укладали договір випадку, якщо ви таких дій не вчиняли).

Перш ніж сплачувати кошти, треба детально все перевірити. Якщо банк не уповноважував відповідну колекторську компанію стягувати з вас кредитну заборгованість, або ж у вас відсутня кредитна заборгованість, то повернути кошти буде дуже складно чи взагалі неможливо.

У випадку, якщо банк не надасть копії запитуваних документів, неможливо визначити правові підстави звернення до неї колекторів. Це дає підстави звертатися із заявою до правоохоронних органів щодо вчинення колекторської компанією кримінального правопорушення. 

Зазначимо, що описаний алгоритм дій можна використовувати і в разі надсилання особі або її родичам «листів щастя» з вимогою про сплату боргу. 

Безпосередній адресний візит колекторів до особи-боржника або її близьких, будь-який тиск з їхнього боку (психологічний або фізичний) виходить за рамки правового поля і є кримінально караним. У таких випадках слід не зволікати і одразу звертатися до поліції.

При отриманні повістки про виклик до суду радимо ознайомитися із судовою справою, та вже після цього приймати рішення про подальші дії або звертатися до юриста чи адвоката. 

Коли слід звертатися до суду

У разі виникнення сумнівів або незгодою з пред’явленою до сплати сумою заборгованості особа має право самостійно звернутися до суду, зокрема щодо оскарження розміру заборгованості, нарахування пені (неустойки) за договором, а у випадку, якщо людина взагалі не укладала кредитний договір, – щодо визнання договору недійним. 

Треба мати на увазі, що термін, протягом якого особа можете звернутися до суду, починає спливати з дня, до якого борг підлягав поверненню, або з моменту, коли у кредитора виникає право вимагати повернення такого боргу. Якщо боржнику надається пільговий строк для повернення боргу, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку. У разі заміни сторони у зобов’язанні порядок обчислення та перебігу позовної давності не змінюється (стаття 262 Цивільного кодексу України). Строк позовної давності становить 3 роки за основним зобов’язанням і 1 рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), якщо інше не встановлено умовами договору.

Коментарі

Залишити коментар