середа, 26 вересень 2018, 08:35

Так лобіюють інтереси крупного бізнесу

Так лобіюють інтереси  крупного бізнесу

Шановний Андрію Васильовичу! У Верховній Раді України зареєстрований законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо зменшення ставки податку на додану вартість, реформування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності та підвищення прозорості розрахункових операцій з урахуванням європейської практики» № 8089 від 01.03.2018 р. Його авторами вказані Ви та Геннадій Чекіта. Ознайомившись з новаціями, ми з осторогою сприймаємо надані Вами обґрунтування, що реалізація законопроекту сприятиме вирівнюванню умов економічної конкуренції та створенню сприятливого податкового та бізнес-середовища.

Так, важко погодитись з тим, що зменшення ставки ПДВ до 16% зробить економічно невигідним застосування схем штучного формування податкового кредиту, оскільки, на Вашу думку, запропонована ставка є наближеною до вартості послуг «скруток» та конвертаційних центрів, що в сукупності з належним функціонуванням системи електронного адміністрування ПДВ, дозволить суттєво скоротити обсяги зловживань зі сплатою цього податку.

Однак виникає питання, а чи не подешевшає вартість послуг «скруток» та конвертаційних центрів, та чи доцільно ставку ПДВ зменшувати, пояснюючи це безсиллям держави в частині контролю за конвертаційними центрами?

Ви також переконуєте, що прийняття та реалізація запропонованого законопроекту сприятиме виведенню з тіні значної частини реального великого бізнесу, який застосовує спрощену систему оподаткування з метою оптимізації оподаткування та легалізації обігу тіньових готівкових коштів.

Складається враження, що на даний час немає реального контролю за великим бізнесом. Чому тоді для великого бізнесу не застосовується система блокування податкових накладних, як один з елементів контролю? Яка роль тоді силових підрозділів: податкової міліції, національної поліції, Служби безпеки України та політичної еліти країни, яка в більшості і є власниками великого бізнесу, прямо чи опосередковано?

Ви стверджуєте, що зниження основної ставки ПДВ з 20 до 16 відсотків дозволить зменшити ціни на більшість товарів на 4 відсотки. І це в сукупності з виведенням із тіні великих торговельних компаній, які використовували спрощену систему оподаткування, забезпечить можливість збільшити доходи бюджетів усіх рівнів в обсязі до 100 мільярдів гривень на рік. Тіньова економіка при тому може скоротитися в 2-3 рази.

Вважаємо сумнівним таке твердження, оскільки переконані, що основним фактором, який сьогодні сприяє зростанню «тіньової» економіки, є високі ставки оподаткування фонду оплати праці. На жаль, за умови збереження діючих ставок оподаткування та подальшого росту мінімальної заробітної плати, який не відповідає росту економіки, відбуватиметься лише подальша стагнація малого бізнесу, який не є монополістом, та пошук нових шляхів мінімізації податків або взагалі припинення діяльності.

Під прикриттям необхідності боротьби з мінімізацією сплати податків великим бізнесом, Ви пропонуєте:

  • ліквідувати третю групу платників єдиного податку;
  • встановити, додаткові обмеження для платників єдиного податку другої групи, передбачивши, що ними можуть бути лише фізичні особи-підприємці, в яких граничний обсяг річного доходу не перевищує 1,5 млн. грн. і які здійснюють виробництво товарів, роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках, роздрібний продаж товарів та/або діяльність у сфері ресторанного господарства в торговельному об’єкті площею до 20 квадратних метрів;
  • делегувати Кабінету Міністрів України повноваження щодо затвердження переліку товарів та послуг, господарська діяльність з продажу (надання) яких надає право бути платником єдиного податку другої групи;
  • заборонити бути платником єдиного податку першої-другої груп для суб’єктів, які здійснюють оптову торгівлю та посередництво в оптовій торгівлі, здійснюють торгівлю усіма підакцизними товарами без винятків, здійснюють виробництво та продаж ювелірних виробів, лікарських засобів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, виробів зі шкіри та хутра;
  • заборонити бути платником єдиного податку для суб’єктів господарювання, які провадять діяльність з роздрібного продажу товарів та/або діяльність у сфері ресторанного господарства та/або діяльність з надання послуг більше ніж в двох торговельних об’єктах та роздрібний продаж товарів більше ніж з трьох торговельних місць на ринках;
  • заборонити бути платником єдиного податку для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють діяльність у сфері ресторанного господарства в одному торговельному об’єкті за місцем його фактичного розташування із суб’єктами господарювання, які мають ліцензію на право продажу підакцизних товарів, та які не можуть бути платниками єдиного податку;
  • запровадити обов’язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій для всіх платників єдиного податку другої групи без встановлення будь-якого обліку витрат та без обов’язку наявності первинних документів на отримання товарів;
  • внесення відомостей до реєстру платників єдиного податку інформації про здійснення діяльності в торговельному об’єкті, наявність чи відсутність власного виробництва товарів, визначених Кабінетом Міністрів України;
  • підвищити вдвічі фінансову відповідальність за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій та запровадити мінімальний обсяг відповідальності без прив’язки до вартості товарів; запровадити фінансову санкцію (8 500 грн.) за відмову у перерахунку готівкових коштів на місці проведення розрахунків при проведенні контролюючими органами перевірок, а також відповідальність (850 грн. за кожен цінник) за порушення вимог про виставлення цінників на товари, що продаються (меню, прейскуранти або тарифи на послуги, що надаються).
    Сьогодні справжній патріотизм – це сплата податків та зусилля з поліпшення бізнес-клімату в Україні.


Копіювання норм законодавства про оподаткування, яке діє в європейських країнах, немає смислу без врахуванням структури витрат в собівартості продукції, виробленої в Україні, і насамперед вартості енергоносіїв. Також слід враховувати наші валютний курс, трудове законодавство та міграцію працездатного населення, фактор субсидій, контрабанду товарів, недосконале пенсійне та медичне законодавство, доходи та витрати населення.

Пропонуємо Вам сконцентрувати увагу на повному перегляді системи оподаткування доходів фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців з врахуванням стану економіки та запровадження сучасних інформаційних систем замість РРО.

Прийняття запропонованих у вашому законопроекті норм оподаткування та застосування РРО – це сприяння великому бізнесу: зменшення на 4% податкового навантаження по ПДВ, надання їм можливості використання цих коштів на створення переваг по відношенню до малого бізнесу, в т.ч. щодо найму працівників. Зрештою, це сприятиме масовому розпродажу виробниками-монополістами РРО (попереднє було в квітні 2017 року під здійснення торгівлі складною побутовою технікою) і отриманню ними надприбутків.

З огляду на викладене вище вимагаємо:

  • відкликати свій підпис щодо внесення в Верховну Раду України законопроекту № 8089 від 01.03.2018 р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо зменшення ставки податку на додану вартість, реформування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності та підвищення прозорості розрахункових операцій з урахуванням європейської практики»; 
  • приймати рішення щодо нових регуляцій та внесення обмежень виключно за попереднім обговоренням із бізнес-спільнотою.
    Одночасно пропонуємо напрацювати спільно з представниками малого та середнього бізнесу Хмельниччини пропозиції щодо комплексного зменшення податкового навантаження на фонд оплати праці, детінізації заробітної плати та легалізації трудових відносин.
     Ініціативна група представників малого та середнього бізнесуХмельниччини– всього 201 підпис

Коментарі

Залишити коментар