У Хмельницькому відбулося регіональне засідання круглого столу «Від закону до практики: як розвивати наставництво у Хмельницькій області». Учасники обговорили механізми впровадження Закону України «Про наставництво» та розвиток цієї соціальної послуги на рівні громад.
У заході взяла участь перша заступниця начальника ОВА Оксана Вжешневська. До обговорення долучилися представники органів влади, соціальних служб, громад, міжнародних організацій та громадського сектору, зокрема ЮНІСЕФ.
Під час круглого столу йшлося про підтримку дітей і молоді, які потребують наставника. Закон України «Про наставництво» визначає наставництво як окрему соціальну послугу, що передбачає підтримку дітей і молоді, які потребують поруч безпечного дорослого, підготовленого для допомоги в соціалізації, розвитку життєвих навичок, адаптації до самостійного життя, а також у вирішенні побутових, освітніх і правових питань. В умовах війни коло таких дітей розширюється — це, зокрема, діти, які постраждали внаслідок бойових дій, були повернуті з тимчасово окупованих територій чи з-за кордону, втратили близьких або опинилися у складних життєвих обставинах.
У межах обговорення порушили питання державної політики у сфері наставництва, правових та організаційних засад її реалізації, а також ролі місцевого самоврядування, громад і профільних служб. Окремо наголосили на важливості практичного впровадження закону саме на рівні громад,-де формується безпосередня система підтримки дітей і молоді.
Оксана Вжешневська підкреслила, що наставництво має стати дієвим інструментом підтримки дітей і молоді на рівні громад.
Наразі в області формується перша група наставників — 8 осіб уже подали документи та отримали запрошення на навчання.
Продовженням заходу став практичний тренінг для представників громад, соціальних служб та закладів освіти. Учасники детально опрацювали механізми впровадження наставництва на рівні громади: від інформаційної роботи та залучення потенційних наставників до підготовки дітей, формування наставницьких пар, їх супроводу, супервізії та моніторингу результатів.
Окрему увагу приділили наставництву як формі регулярної добровільної підтримки дитини або молодої людини з боку безпечного дорослого, який не замінює батьків чи фахівців, але допомагає розвивати життєві навички, соціалізуватися, формувати довіру до себе й інших та готуватися до самостійного життя.
Також учасники опрацювали практичні інструменти міжвідомчої взаємодії між громадами, соціальними службами, освітніми закладами, інституційними установами, громадським сектором і бізнесом. Така співпраця має забезпечити створення в області ефективної системи підтримки дітей і молоді, які потребують наставника.
Коментарі