четвер, 21 жовтень 2021, 08:05
Ваші права

Боргова розписка: як себе убезпечити, позичаючи гроші

Боргова розписка: як себе убезпечити, позичаючи гроші

Як правильно оформити передачу коштів у борг та що потрібно зазначати в борговій розписці? Чи потрібно завіряти документи нотаріально? Ці запитання непокоять багатьох, хто збирається позичити гроші іншим чи, навпаки, взяти в борг. Відповідають юристи системи безоплатної правової допомоги.

Законодавством визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей.

Розписка – це документ, який підтверджує передачу й одержання грошей, матеріальних цінностей, документів тощо від установи чи приватної особи.

Якщо ви вирішили позичити комусь гроші чи взяти їх у борг, умови повернення позиченого радимо викласти в договорі позики і додатково підтвердити написаною позичальником борговою розпискою.

Звичайно, можна заручитися й усною обіцянкою позичальника про повернення грошей. Проте в разі недотримання обіцяних строків чи взагалі неповернення боргу, позикодавець залишається ні з чим. На жаль, без письмового засвідчення факту передання коштів та порядку їх повернення позичальнику (тобто договору або ж розписки позичальника) навіть у судовому порядку практично неможливо довести, що передача коштів відбулася.

Що необхідно вказувати в договорі позики і борговій розписці

Щоб уникнути неприємних ситуацій під час позичання чи повернення коштів, законодавством визначена письмова форма правочину.

Зазначимо, що в інтересах і позикодавця, і позичальника – укладати договір позики тільки в письмовій формі, при цьому на підтвердження його укладання додавати розписку, написану позичальником. Боргова розписка сама по собі не є договором позики – це лише підтвердження такого договору, який був укладений між сторонами.

У борговій розписці треба зазначати:

  • дату та місце складання;
  • прізвище, ім’я та по батькові позичальника, реквізити документа, що посвідчує його особу, та місце проживання (фактичного проживання), реєстраційний номер облікової картки платника податків;
  • прізвище, ім’я та по батькові позикодавця, реквізити документа, що посвідчує його особу, та місце проживання (фактичного проживання);
  • боргову суму (точна сума і валюта) – як цифрами так і прописом;
  • конкретну дату, коли борг повинен бути повернутий;
  • підписи сторін;
  • прізвище, ім’я та по батькові свідків (щонайменше 2-х), реквізити документів, що посвідчують їхні особи, та місце проживання (фактичного проживання), підписи.

Розписку має писати від руки саме позичальник, адже в разі судового процесу автора написаного буде можливо ідентифікувати за допомогою почеркознавчої експертизи.

Натомість договір позики доцільніше підготувати в друкованому вигляді, обов’язково зазначивши всі умови повернення боргу та відсотків за користування коштами, якщо вони встановлені. Відсоток за користування коштами треба конкретизувати: наприклад, 1% від загальної суми позики за кожний місяць прострочення чи за кожний день тощо. Якщо договором не встановлений розмір відсотків, він визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Важливо вказати не лише те, що позичальник взяв певну суму грошей, а й те, що він зобов’язується її повернути. Лише в цьому випадку буде вважатися наявне зобов’язання і підстава для позову. За законодавством боржник зобов’язаний повернути суму боргу не пізніше дати, вказаної в договорі позики. У разі прострочення боржник зобов’язаний повернути борг з урахуванням індексу інфляції.

Якщо грошові кошти позичаються в іноземній валюті, то вказується, в якій саме та за яким курсом (станом на дату надання). Оскільки знецінення грошових коштів − це природній процес, зазначте, що поверненню підлягають грошові кошти в іноземній валюті, в якій позичалися, або ж в еквіваленті національної валюти за офіційним курсом, встановленим Національним банком України (станом на дату повернення).

У випадку, якщо в договорі позики чи у розписці не визначена кінцева дата повернення грошових коштів, позичальник повинен повернути їх протягом 30 днів з моменту пред’явлення вимоги від позикодавця. В момент повернення позичальником грошових коштів, йому обов’язково потрібно забрати боргову розписку, яку він писав при отриманні грошових коштів.

Чи потрібно нотаріально завіряти документи?

Договір позики не належить до обов’язкових видів договорів, що підлягають нотаріальному посвідченню, а тому таке посвідчення – справа добровільна.

Нотаріально посвідчений договір позики має деяку перевагу в разі порушення боржником умов договору. Так, при порушенні боржником строків повернення за нотаріально посвідченим договором позики кредитор має право звернутися до нотаріуса за вчиненням виконавчого запису, який має силу виконавчого документа, який, своєю чергою, минаючи судову процедуру стягнення заборгованості за договором, може бути переданий безпосередньо державній виконавчій службі або приватному виконавцю для примусового стягнення боргу. Але у такому випадку вам доведеться сплатити за послуги нотаріуса, державне мито/адміністративний збір тощо.

Як свідчить практика, у більшості випадків достатньо грамотно складеного договору позики та підписаної боргової розписки позичальником без нотаріального посвідчення. Тож оформляйте боргові документи правильно і не соромтесь попросити розписку в того, кому позичаєте, ким би він не був – другом, родичем чи просто добрим знайомим. Належна фіксація взаємних домовленостей допоможе уникнути тривалих судових розглядів у майбутньому.

Коментарі

Залишити коментар