неділя, 25 жовтень 2020, 09:57
Ваші права

Що робити, якщо пропустили строк прийняття спадщини?

Що робити, якщо пропустили строк прийняття спадщини?

Для прийняття спадщини законодавством встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо спадкоємець протягом цього часу не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Однак є способи поновити цей строк та все-таки отримати спадщину.

Право на спадкування мають особи за законом або особи, що визначені у заповіті. У випадку, якщо заповіт відсутній, визнаний недійсним, спадщину не прийнято або є відмова від спадщини за заповітом, а також якщо заповіт не охоплює все майно – то право на спадкування отримують спадкоємці за законом в порядку черговості. Відповідно до Цивільного Кодексу України є п’ять черг спадкування. Наступна черга спадкоємців за законом одержить право на спадкування тільки в тому випадку, якщо попередня черга відсутня, усунена від спадкування, відмовилась від спадкування, або не прийняла спадщини.

Півроку, щоб подати заяву

Право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, а спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який має на меті прийняти спадщину, проте на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Якщо спадкоємець протягом цього строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Винятком є спадкоємці, які постійно проживали разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Вони вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо протягом встановленого строку не подали заяву про відмову від неї.

Поновити строк прийняття спадщини можна у суді

У разі пропущення строку на прийняття спадщини у спадкоємця є два способи його поновити та отримати спадщину:

— за згоди усіх спадкоємців, які вже прийняли спадщину та не заперечують проти того, щоб новий спадкоємець подав заяву про прийняття спадщини та прийняв її;

— отримати відмову у відкритті спадщини в нотаріуса та звернутися до суду із позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Суд враховує лише поважні причини

У спадкоємця, який має намір звернутися до суду із позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та отримати позитивне рішення суду, мають бути поважні причини пропущення строку для прийняття спадщини.

Поважними вважаються причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини. Такими причинами є:

— тривала хвороба спадкоємця;

— велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємця і місцем розташування спадкового майна;

— складні умови праці, які, зокрема, пов’язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;

— перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України.

Не можуть бути визнані судом за поважні причини:

— незнання про смерть спадкодавця;

— необізнаність щодо строку та порядку прийняття спадщини;

— необізнаність особи про наявність спадкового майна;

— похилий вік;

— непрацездатність;

— незнання спадкоємців про існування заповіту;

— відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини;

— невизначеність між спадкоємцями щодо особи, яка буде приймати спадщину;

— несприятливі погодні умови тощо.

У суді спадкоємцю необхідно обґрунтувати поважність причин пропущення зазначеного строку належними та допустимими доказами.

Повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини тим самим спадкоємцем законодавство не передбачає.

 

Коли потрібно доводити родинні стосунки

Нерідко, щоб підтвердити своє право на спадщину, на пенсію у зв'язку із втратою годувальника чи, наприклад, на одержання компенсації, необхідно доводити факт родинних стосунків із спадкодавцем, іншою особою. Хто і як може це зробити, розповідають юристи.

Факт родинних стосунків встановлюється для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов для реалізації її особистих чи майнових прав, підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. 

Родинні стосунки (споріднення) – це кровний зв’язок між людьми, з наявністю якого закон пов’язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов’язків особи. В правовому значенні факт родинних стосунків має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв'язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Для кровного споріднення характерним є ступені споріднення, тобто кількість народжень, що пов'язують між собою двох осіб, які перебувають у родинних зв'язках.

Родинними не є стосунки між подружжям.

Куди звертатися

Встановлює факт родинних стосунків суд, який розглядає справу за заявою особи в порядку окремого провадження.

Заявник подає заяву про встановлення факту родинних стосунків до місцевого загального суду за місцем свого проживання, сплачуючи при цьому судовий збір відповідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір». Справу розглядають за участі заявника та заінтересованих осіб задля захисту їхніх інтересів або інтересів держави.

Хто може звернутися до суду

Заявниками можуть бути:

— спадкоємці, які мають право на спадщину і для яких встановлення факту родинних стосунків має спричинити певні юридичні наслідки;

— особи, які мають право на пенсію у зв’язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні стосунки;

— інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для них;

— прокурор (про встановлення факту родинних стосунків для осіб, інтереси яких він представляє за законом).

Вимоги до позовної заяви

Позовна заява має містити таку інформацію: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують наявність цього юридичного факту (паспорти, індивідуальні податкові номери, акти, анкети, автобіографії, листи, фотографії, рішення судів, виписки з погосподарських і домових книг, інші документи, які у собі містять відомості про родинні сосунки осіб); довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; пояснення свідків. 

Треба мати на увазі, що рішення суду про встановлення родинних стосунків не може бути підставою для внесення виправлень, змін чи доповнень в актовий запис, видачі заявнику нового свідоцтва про народження, паспорта тощо.

Коментарі

Залишити коментар