вівторок, 19 березень 2024, 12:59
Суспільство

Коли на Хмельниччині у школах зникнуть 10-11-ті класи?

Коли на Хмельниччині у школах зникнуть 10-11-ті класи?

Старша профільна школа: коли і які зміни чекають учнів 10-11 класів та їх вчителів

З початку року активним стало обговорення реформи середньої освіти в Україні, зокрема в частині створення профільної старшої школи, та змін у навчанні 10-11-х класів.

Чимало чуток, переживань і запитань без відповіді як в батьків та вчителів, так і в керівництва громад та й самому Міністерстві освіти. 

Батьки схвильовані, що в школі,-де навчаються їхні діти, не буде 10 і 11 класу і діти не зможуть вступити до ВУЗу, аби отримати вищу освіту. 

Вчителі старших класів не розуміють,-де будуть працювати, аби викладати дітям, та й взагалі чи матимуть після реформування роботу, адже рідний навчальний заклад може більше не потребувати їх послуг. 

Керівництво громад намагається розібратися, хто і як має тепер опікуватися освітнім процесом у старших класах, адже для більшості громад законом не передбачено надання таких освітніх послуг у своїх комунальних закладах. 

А в Міністерстві освіти намагаються напрацювати нормативні документи, аби уникнути колапсу середньої освіти у національному масштабі в 2027 році. Причому до кінця не напрацьована і сама концепція.

Що сталося?

Законом України Про освіту передбачалося з 1 вересня 2027 року зробити старшу школу (10-11 класи) не тільки профільною, але й трирічною. 

А 16 січня 2020 року Президент України Володимир Зеленський дав старт реформуванню середньої школи, підписавши Закон Про повну загальну середню освіту, який більш детально визначив зміни, що відбуватимуться в середній освіті як для учнів і вчителів, так і для органів місцевого самоврядування. 

Згідно закону, початкова освіта набуватиметься у початковій школі і триватиме чотири роки (1-4 класи); базова середня освіта набуватиметься у гімназії і триватиме п’ять років (5-9 класи); профільна середня освіта триватиме три роки (10-12 класи). Окрім того буде два варіанти здобути профільну освіту: академічне навчання у ліцеї (підготовка до вступу у вищий навчальний заклад) або професійне навчання (орієнтоване на ринок праці,-де діти до моменту випуску зі школи отримуватимуть першу професію).

До того ж заклади профільної освіти не зможуть поєднуватися ні з гімназіями, ні з початковими школами. І якщо професійно-технічні заклади освіти (колишні ПТУ) мають власні приміщення, матеріально-технічну базу та педагогічний колектив, то утворювати ліцеї доведеться майже з «нуля». Так, місцевій владі потрібно знайти окрему будівлю, забезпечити матеріально-технічне оснащення та зібрати педагогічний колектив. Тож діти, які з 9-го класу переходитимуть на навчання до 10-го, розпрощаються з рідним навчальним закладом і навчатимуться в новому для себе закладі і колективі. 

Але і це не все. Аби ліцеї мали повноцінне наповнення, їх комплектуватимуть учнями не тільки з різних населених пунктів, але й різних громад. Для цього при ліцеях мають бути пансіони – місце,-де немісцеві учні можуть проживати під час навчання. 

Та і не кожна громада може заснувати ліцей. Ознайомившись з законом, можна зрозуміти, що у нас в області засновниками таких ліцеїв можуть бути лише дві громади — Хмельницька та Кам’янець-Подільська. Адже законом така можливість обмежується для населених пунктів з населенням менше 50 тисяч. Натомість заснувати ліцеї в інших громадах зможе Хмельницька обласна рада.

Зараз в міністерстві точаться дискусії з приводу того, аби, по-перше, розширити перелік громад, змінивши критерії, а, по-друге, напрацювати компенсаційні механізми. Адже в бюджеті Хмельницької обласної ради (як і будь-якої ради обласного рівня) коштів на створення ліцеїв з пансіонами і їх утримання банально немає.

Де можуть з’явитися перші реформовані ліцеї?

А от органи місцевого самоврядування намагаються напрацювати мережу нових освітніх закладів, шукаючи серед тих, що вже існують, такі, які б максимально відповідали міністерським критеріям. Серед вимог і наявність якісного кадрового потенціалу, матеріально-технічного забезпечення, кількість учнів, завантаженість профілю і навіть відсоток випускників, які складають ЗНО з профільних предметів на високий рівень тощо.

Наприклад, у місті Хмельницькому перетворитися на ліцеї можуть чотири таких заклади: 

— Перша гімназія імені Володимира Красицького, що на Подільській 111; 

— Друга гімназія на проспекті Миру, 84/2; 

— 17 ліцей на Проскурівського Підпілля, 89;

— Технологічний багатопрофільний ліцей імені Артема Мазура на Тернопільській, 14/1.

Якщо ці заклади увійдуть до перспективної мережі профільної освіти, вони мають позбутися 5-9 класів, а 17 ліцей ще й 1-4-х. Для цього вже з 1 вересня 2022 року гімназії мали б припинити набір до 5-х класів. Звісно, що «велике переселення» 1 вересня 2027 року стосуватиметься не тільки учнів цих класів. Всього зміни торкнуться близько чотирьох тисяч хмельницьких учнів і майже дві сотні – з навколишніх сіл громади. Та зміни торкнуться і педагогічних працівників. Прогнозується, що класи ліцеїв матимуть більше наповнення, а відтак освітній процес потребуватиме менше вчителів. Тож не всі викладачі 10-11 класів знайдуть собі роботу. Тепер в деяких ліцеях будуть конкурси на вступ не тільки для учнів, а й для педагогів.

В Кам’янець-Подільській громаді ліцей можуть утворити на базі ліцею І-ІІІ ступенів «Славутинка». А от утворити ліцей в сільській місцевості взагалі буде нереально, адже існує вимога: не менше 100 учнів на потоці (тобто 200-300 старшокласників) і не менше 4-х профільних класів.

Щороку на Хмельниччині до 10-го класу вступають біля восьми тисяч дітей. Тож таких закладів з різними профілями область може потребуватиме біля двох десятків. А от скільки місць якого профілю — математичний, біологічний чи, наприклад, історичний буде в академічних ліцеях, — має визначатися в першу чергу вибором самих учнів, яким далі потрібно буде вступати у вузи та їхніх батьків. Щодо професійних ліцеїв, то там має переважати попит на професії на ринку праці.

Навіщо щось міняти?

Головними проблемами загальної середньої освіти є її непрактичність, перезавантаженість учнів на усіх етапах навчання, затеоретизований зміст навчальних програм та підручників, незацікавленість у кінцевому результаті як здобувачів освіти, так і педагогів, — визнають експерти. 

За традицією, діти в школі вивчають понад 20 різних обов’язкових предметів за принципом всього по-троху. Натомість, аби навчитися тому, що їм справді цікаво і потрібно для майбутнього, вимушені після уроків опановувати самостійно або за допомогою платних репетиторів.

Тож реформа профільної школи призвана допомогти дитині, яка відповідно з нахилами і здібностями визначилася з профілем майбутньої професії. Дитина і батьки самі вирішуватимуть — отримати в академічному ліцеї поглиблені знання саме з тих предметів, які стануть в нагоді при вступі до вищого навчального закладу чи отримати у професійному ліцеї свою першу професію. 

Аби запровадити старшу профільну школу до 1 вересня 2027 року, необхідно починати вже зараз. Для цього потрібно трансформувати шкільну мережу – створити такі академічні та професійні ліцеї та підготувати відповідні заклади освіти. Але це вимагає коштів і часу.

Закон передбачав, аби органи місцевого самоврядування визначилися з мережею і утворили ліцеї до 2024 року. Натомість експерти скептично оцінюють таку можливість з огляду й на те, що багато складових реформи ще зовсім не визначені і не мають навіть концепції.

ПИТАННЯ, ЯКІ ЗАДАЮТЬ НАЙЧАСТІШЕ:

Ми зібрали найбільш часті питання, які виникали у подолян і спробували знайти відповіді на них. Отже:

Чи будуть набирати учнів до 10-11 класів у 2021 році?

Так. Зарахування до 10-х класів у школи у 2021 році, як і минулого року, відбуватиметься після видання наказу про переведення до нього учнів 9-х класів цієї ж школи, які не хочуть припиняти навчання і не були відраховані або переведені до іншого закладу освіти. Поява першого 10 класу, який вже вчитиметься згідно реформи нової української школи, передбачене лише з 2027 року. 

Як відбуватиметься зарахування до профільного ліцею з 1 вересня 2027 року?

Аби після 9-го класу потрапити до навчання в ліцей, потрібно лише написати заяву. Жодних вступних екзаменів чи обмежень не буде. Єдине, якщо бажаючих навчатися саме в цьому ліцеї більше ніж наявних місць, адміністрація закладу може провести конкурс серед вступників. Наприклад, конкурс з профільних предметів чи результатів ДПА, що відбулася по закінченню базової школи.

Хто фінансуватиме і опікуватиметься ліцеями?

Зарплати педагогічним працівникам будуть оплачуватися з державної субвенції. А утримання і оснащення – за рахунок засновника. Засновником може бути громада, або обласна рада.

Чи потрібно батькам платити за навчання, проживання та харчування?

Ні. Згідно законодавства, держава має забезпечити безкоштовну середню освіту кожному громадянину. Тож навчання, харчування і проживання дітей в ліцеї має бути безкоштовним.

Багато дітей не можуть визначитися зі своїм профілем навіть у 10-му класі. Що передбачає для цього реформа і як бути, якщо дитина вступила до ліцею і зрозуміла, що то не її профіль?

Якщо дитина захоче змінити профіль навчання, реформа передбачає навіть перевід до іншого ліцею. Натомість щодо вибору профілю, то опосередковано це покладається на адміністрацію базової школи, яка через бесіди з шкільним психологом, функціонуванням факультативів, чи іншими заходами може допомогти визначитися з майбутнім профілем чи навіть професією. Натомість вся «відповідальність» — на учні і його батьках.

Чи можна буде вибрати ліцей з відповідним профілем не той, що найближче до місця проживання?

Так. Реформою позбулися територіального принципу, який передбачав, що дитина має отримувати освіту якнайближче до місця проживання. Можна буде навіть навчатися і в сусідній області, адже державні гроші «йдуть за учнем».

Якщо дитина одразу після 9-го класу не пішла до ліцею і втратила рік чи два, вона вже не має шансів отримати вищу освіту в майбутньому?

Для отримання вищої освіти потрібно мати повну середню освіту. Натомість крім навчання в ліцеї її можна здобути ще кількома способами:

— вступити до закладу професійно-технічної середньої освіти,

— вступити до коледжу,

— здобути повну середню освіту дистанційно,

— отримати повну середню освіту екстерном (навчатися вдома самостійно, а річні контрольні і ДПА/ЗНО здавати в школі).

Чи перейдуть з 1 вересня 2027 року до ліцею учні 11 класу?

Ні. Вони продовжать здобуття повної середньої освіти за старою 11-річною системою.

Данило Ясинський

Коментарі

Залишити коментар