вівторок, 25 вересень 2018, 16:59
Україна

Громадськість вимагає збереження вільного інтернету в Україні

Громадськість вимагає збереження вільного інтернету в Україні

24 травня 2018 року офіційний сайт Президента України оприлюднив списки осіб, щодо яких було запроваджено персональні санкції за рішенням РНБО від 2 травня та указом Президента від 14 травня. До нового санкційного списку увійшли 1748 фізичних осіб і 756 юридичних. 

За підрахунками «Детектора медіа», нині під санкціями у списках юридичних і фізичних осіб опинилися 198 сайтів і веб-ресурсів із Росії та з окупованих територій України, а також три українські інтернет-ресурси.

Зокрема, від інтернет-провайдерів вимагається блокувати 43 веб-сайти російських медійних компаній — телеканалів, деяких радіостанцій, медіахолдингів, інформаційного агентства «Россия сегодня» ( «РИА Новости»), 40 веб-ресурсів і сервісів, пов’язаних із російською платіжною системою Webmoney та системою управління бізнесом Capitaller, та 115 веб-ресурсів із окупованих Криму та ОРДЛО.

Також під вимогу блокування потрапили три українські інтернет-ресурси: «РИА Новости Украина» (rian.com.ua), «Экономические известия» (eizvestia.com) і «Український бізнес-портал» (ubp.com.ua). 

Коаліція «За вільний Інтернет» звернулася із заявою до Адміністрації Президента України та Ради національної безпеки та оборони з вимогою скасувати президентський указ №126/2018 в частині блокування сайтів та залучати громадськість до обговорень ініціатив по регулюванню Інтернету.

Як зазначають юристи, указ Президента та рішення РНБО в частині блокування сайтів не відповідає конституційним стандартам і є проявом необмеженої дискреції державної влади.

Окрім того, президентський указ суперечить самому Закону України «Про санкції», на виконання якого він і видавався, зокрема тому що закон не передбачає такого виду санкції як «заборона Інтернет-провайдерам надання послуг з доступу користувачам мережі Інтернет до ресурсів/сервісів».

Також указ в частині блокування сайтів суперечить міжнародно-правовим актам, які були ратифіковані Україною і є обов'язковими до виконання, зокрема Загальній декларації прав людини, Міжнародному пакту про громадянські та політичні права та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Сьогодні низка медійних громадських організацій виступили зі спільною заявою на підтримку вільного розвитку Інтернету, оголосивши «Декларацію вільного Інтернету в Україні»:

Впродовж десятків років український Інтернет розвивався у вільному від державного регулювання середовищі. Ринок українського Інтернету був диверсифікованим та конкурентним, створюючи умови для діяльності сотень провайдерів Інтернету, що забезпечували користувачам доступ до мережі за одними з найнижчих цін у світі. Поступово зі зростанням кількості користувачів, покращенням якості передачі даних й завдяки підсиленню технічної складової інфраструктури Інтернет став невід’ємною частиною життя більш як 20 мільйонів громадян України, каталізатором суспільних процесів, середовищем для економічної діяльності та інструментом для впровадження підзвітності українського уряду. Водночас у XXI столітті Інтернет також став і середовищем для поширення дискримінаційної лексики, насильства в мережі, недостовірної та неправдивої інформації. Нині технологічні та комунікаційні властивості Інтернету можуть бути використані для інформаційної чи кібервійни проти громадян та інституцій будь-якої країни.

Ми, представники громадянського суспільства, медійної спільноти, що підписалися під цією декларацією, виступаємо за вільний розвиток Інтернету в Україні, що передбачає визнання таких засад:

Кожен має право на доступ до Інтернету;

Інтернет є одним із ключових засобів реалізації права кожного на свободу отримання, поширення інформації та вільне вираження поглядів;

вільний Інтернет сприяє зростанню економіки, добробуту громадян, підвищенню інвестиційної привабливості країни, розвитку малого та середнього бізнесу;

Інтернет є одним із засобів реалізації права громадян на управління державними справами, а також доступу до адміністративних послуг;

державна регуляція Інтернету разі наявності такої) має відповідати європейським практикам та базуватися на принципах пропорційності, необхідності, достатності, прозорості відповідей на сучасні виклики та загрози, що постають перед країною.

Ключовими принципами вільного Інтернету в Україні є:

Універсальність та рівність

Усі люди є рівними від народження, а їхні права в онлайн-середовищі мають підлягати такому ж захисту, як і в звичайному житті.

Доступність

Кожен має рівне право на безперешкодний доступ до безпечного та відкритого Інтернету.

Розподіленість архітектури та інфраструктури

Кожен має право вільно обирати технологію та постачальника послуг Інтернету за умов конкурентного ринку, захищеного від монополізму.

Свобода вираження поглядів в онлайні

Кожен має право висловлюватися в мережі, якщо це не порушує права інших користувачів. Кожен має право збирати й поширювати інформацію в Інтернеті без попередньої цензури та незалежно від місця проживання.

Здійснення цього права може бути обмежене законом відповідно до ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод.

Приватність та захист персональних даних

Кожен має право на приватність і захищеність персональних даних (своїх та членів своєї сім’ї), в тому числі на захист від несанкціонованого стеження і збору інформації провайдерами послуг та державними органами.

Право на анонімність в Інтернеті

Кожному гарантується можливість залишатися анонімним в Інтернеті.

Стандарти й регулювання

Архітектура Інтернету, технічні стандарти, формати мережі мають базуватися на рівних можливостях для всіх користувачів.

Соціальні мережі

Соціальні мережі, користувацькі платформи мають поважати й дотримуватися прав людини. Обмежена відповідальність для транснаціональних посередників не може застосовуватися в силу значного втручання у права людини та ризиків обмеження свободи слова.

Обмеження в умовах агресії

Законодавча основа і процедури, що застосовуються до ресурсів Інтернету, які походять із держави-агресора, або фінансуються нею, або діють в її інтересах, мають бути прозорими і зрозумілими. Обмеженню на підставі закону можуть підлягати лише ті ресурси, діяльність яких прямо й очевидно може бути розцінена як складова прямої чи прихованої військової агресії. Держава має гарантувати процедуру оскарження таких обмежень у судовому порядку. В усіх спірних випадках судове рішення є визначальним.

Норми

Право на доступ до Інтернету, а також основні цифрові права користувачів мають бути закріплені в Конституції України.

Право на доступ до Інтернету відповідає базовому праву на отримання / збір інформації, закріпленому в нинішній редакції Конституції України, однак не обмежується лише цими нормами.

 Підписанти:

ГО» Інтерньюз-Україна»

ГО «Детектор медіа»

ГО «ЦЕДЕМ»

ГО» Інститут розвитку регіональної преси»

ГО» Інститут масової інформації»

Київ, 18 червня 2018 року

Щоби приєднатися до декларації, будь ласка, надішліть лист, вказавши своє ім’я та організацію: info@internews.ua.

Постійний лінк на документ: bit.ly/netdeclaration_ua

Коментарі

Залишити коментар