Уявіть, вам пише незнайомець у соцмережі або надходить лист на пошту. Пропонують просту віддалену роботу: потрібно лише приймати кошти на свою банківську картку та пересилати їх далі. Обіцяють від 5 000 до 10 000 гривень на місяць, працювати — кілька хвилин на день, досвід не потрібен. Звучить заманливо?
Насправді — це пастка. Саме так шахраї вербують дропів, або ж грошових мулів — людей, які допомагають їм переказувати та «відмивати» вкрадені гроші.
Хто такий дроп?
Як повідомив начальник 9-го відділу (оперативного пошуку та партнерства у сфері інформаційних технологій) управління протидії кіберзлочинам у місті Києві капітан поліції Андрій Пархоменко, дроп — це людина, яка добровільно або через необізнаність погоджується, щоб її банківська карта стала частиною злочинної схеми. Через неї проходять гроші, здобуті шляхом шахрайства, кіберзлочинів, торгівлі наркотиками чи людьми.
Головна мета злочинців — заплутати фінансові сліди, а дропи — лише інструмент.
Чому це небезпечно?
Дуже часто люди не усвідомлюють, що стають співучасниками злочину. Проте закон не звільняє від відповідальності навіть тих, хто «не знав».
- Дроп не жертва, а співучасник.
- Дропів затримують першими.
- За такі дії загрожують штрафи, конфіскація майна і навіть тюремне ув'язнення.
Кого найчастіше вербують?
У групі ризику:
- Молодь;
- Студенти та учні;
- Переселенці;
- Люди без стабільного доходу;
- Безробітні та соціально вразливі групи.
Шахраї грають на потребі заробити та обіцяють «золоті гори» — саме тому ця схема настільки небезпечна.
Як розпізнати шахрайську пропозицію?
Ось типові ознаки вербування дропа:
- Потрібно лише «переказувати кошти» — без чітких обов'язків чи посадових інструкцій.
- Немає вимог до освіти або досвіду.
- Спілкування лише онлайн, без особистої зустрічі.
- Пропозиція звучить надто вигідно, щоб бути правдою.
- Вас просять надіслати фото картки, паспорт або навіть передати банківські реквізити.
- «Роботодавець» пише з поштових адрес звичайних поштових операторів, а не з пошти офіційної компанії.
Особливо будьте обережні з так званими» іноземними компаніями», які не мають офіційного представництва в Україні. Перевірити їхню легальність складніше, і саме через них найчастіше проходять шахрайські операції.
Що робити, якщо ви вже потрапили в пастку?
Якщо ви вже погодилися або підозрюєте, що стали дропом — не зволікайте:
-
Негайно припиніть співпрацю.
-
Повідомте в кіберполіцію: https://cyberpolice.gov.ua (можна залишити звернення онлайн).
-
Зв’яжіться з банком, картку якого ви використовували.
Як себе захистити?
- Завжди перевіряйте, хто вам пише і яку компанію представляє.
- Не погоджуйтесь «просто пересилати гроші» — це вже привід для підозри.
- Пам’ятайте: швидкі гроші без зусиль — це майже завжди шахрайство.
Будьте пильні!
Навіть якщо вам дуже потрібні гроші — не погоджуйтеся на «роботу»,-де треба використовувати свої банківські реквізити. Ви ризикуєте свободою заради короткочасного прибутку. Дроп — це не просто випадкова роль. Це — кримінальна відповідальність.
Також до вище зазначеної інформації, бажаючі можуть долучитись до соціального проєкту «БРАМА» — це проєкт, що був створений за підтримки кіберполіції України та волонтерських організацій для протидії дезінформації та блокування протиправного контенту.
Начальником 9-го відділу (оперативного пошуку та партнерства у сфері інформаційних технологій) управління протидії кіберзлочинам в місті Києві капітаном поліції Андрієм Пархоменком, було зазначено та наголошено на тому, що головною метою є очищення інформаційного простору від російської пропаганди та сервісів поширення дезінформації, а також знищення осередків незаконного поширення забороненого контенту.
Місія полягає у тому, щоб кількісно зменшити присутність росіян, що поширюють пропагандистські матеріали, у медіапросторі та якісно навчати виявляти й утилізувати ворожий контент.
Для того, щоб бути частиною проєкту, користувачам достатньо мати мобільний телефон або компʼютер та трохи часу, який користувач готовий приділити для важливої справи.
Задача учасників – надсилати скарги на надані нами пости, сервіси, посилання тощо. Більше скарг – більша вірогідність блокування контенту.
Коментарі