вівторок, 19 березень 2024, 13:06
Суспільство

Що передбачала і що змінила медреформа: чи стало медичне обслуговування доступнішим та якіснішим?

Що передбачала і що змінила медреформа: чи стало медичне обслуговування доступнішим та якіснішим?

Більше половини усіх витрат на охорону здоров’я українці сплачують з власних кишень, попри гарантоване українським громадянам Конституцією безкоштовне медичне обслуговування. Медичні установи часто мають застаріле обладнання, яке не дозволяє проводити діагностику й лікування пацієнтів швидко та якісно, тривалість життя в Україні істотно нижча, ніж в ЄС, а показники смертності значно вищі.

 То ж охорона здоров'я в Україні потребувала реформ — адже вона накопичила системні проблеми і не могла ефективно забезпечити хороший стан здоров'я населення.

Тому 19 жовтня 2017 року парламент ухвалив Закон України «Про фінансові гарантії надання медичних послуг», а з січня 2018 року він вступив у силу.

 Як до впровадження медреформи, так і 2 роки після її старту політики та не дуже обізнані «експерти» поширюють безліч міфів про неї. Мовляв, це порушення конституційного права на безкоштовну медичну допомогу, усі медичні послуги будуть захмарно дорогими і українці просто не зможуть їх собі дозволити, і взагалі мета реформи — скоротити населення України. 

Навіщо в Україні розпочалась медична реформа, які зміни у ній передбачені, що вже зроблено, а що — ще попереду.

 Навіщо розпочалась медична реформа?

 Україна успадкувала від СРСР модель фінансування охорони здоров’я Миколи Семашка. Згідно з цією моделлю, лікарні отримували кошти відповідно до кількості лікарняних ліжок та квадратних метрів інфраструктури, а не кількості і якості наданих лікарями послуг.

 Гроші в такій системі витрачаються неефективно. Звітність про пацієнтів, що були проліковані, залишає бажати кращого: не факт, що всі ліжка зайняті, і не факт, що у лікарів достатньо пацієнтів. Але ці ліжка та лікарів усе одно оплачують платники податків.

 Систему Семашка досі не вдалося повністю реформувати – держава, як і раніше, повинна забезпечити повністю безкоштовну медичну допомогу українцям. Але насправді вона не спроможна це зробити. По факту населення змушене оплачувати медичні послуги за свій кошт: оплата медичних послуг громадянами перевищує 50% витрат на охорону здоров’я, причому частка страховиків близька до нуля.

 Станом на 2015 рік першочергового вирішення потребували такі проблеми у медичній сфері України: надання безкоштовної допомоги включно з ліками тим, хто цього найбільше потребує; ефективне лікування важких захворювань (наприклад, туберкульозу); ефективніший розподіл ресурсів у медичній сфері та перехід до принципу «гроші йдуть за пацієнтом»; реструктуризація та консолідація системи медичних закладів, оскільки далеко не всі з них потрібні; підвищення прозорості у питаннях закупівлі ліків та медичних послуг та ін.

 Для вирішення цих проблем в Україні розпочалась медична реформа.

 Що передбачала медична реформа і що вже зроблено?

  • Впровадження програми медичних гарантій, або державного гарантованого пакету медичних послуг

Держава бере на себе чіткі зобов’язання щодо фінансування медичних послуг. Пакет медичної допомоги, гарантований державою, визначатимуть, виходячи з пріоритетів охорони здоров’я в Україні у обсязі можливостей державного фінансування.

Існуватиме перелік медичних послуг — державний гарантований пакет медичної допомоги, або ж програма медичних гарантій — що їх повністю оплачуватиме держава. Конкретний список буде формуватися щороку, виходячи з потреб населення в медичному обслуговуванні, пріоритетів державної політики у сфері охорони здоров’я та обсягу доступних коштів у Державному бюджеті.

 Послуги екстреної, первинної, амбулаторної, госпітальної та паліативної допомоги будуть фінансовані державою в межах програми медичних гарантій. Самостійно пацієнтам доведеться сплачувати за такі послуги як неекстрена стоматологія, звернення до лікаря без направлення, естетична медицина тощо. 

  • Запровадження принципу «гроші ходять за пацієнтом»

Держава переходить від утримування мережі медичних закладів, які надають безоплатні послуги, до стратегічної закупівлі послуг у цієї мережі.

 Медичні заклади мають перетворитися на автономні суб’єкти господарської діяльності, що отримуватимуть оплату за результатами своєї діяльності, тобто як лікують — так і заробляють.

 У 2018 році розпочалася трансформація первинної медичної допомоги — закладів,-де працюють терапевти, сімейні лікарі та педіатри. Вже зараз 99% комунальних закладів первинної допомоги перейшли на фінансування за принципом «гроші йдуть за пацієнтом».

 Громадяни України повинні обрати сімейного лікаря та підписати з ним декларацію про медичне обслуговування. Це дозволить реалізувати принцип «гроші йдуть за пацієнтом», коли лікар отримуватиме оплату за надані послуги в залежності від кількості підписаних декларацій і закріплених за ним пацієнтів. Обрати лікаря тепер можна без прив’язки до місця «прописки». У будь-який момент можна змінити лікаря, підписавши декларацію з іншим.

 З другої половини 2019 року почала працювати програма «Безкоштовна діагностика». За направленням сімейного лікаря, терапевта і педіатра пацієнти зможуть проходити такі обстеження як рентген, УЗД, мамографія, ехокардіографія серця та інші безоплатно у будь-якому медзакладі, який уклав договір з НСЗУ. Таким чином, на нову модель фінансування почали переходити заклади спеціалізованої амбулаторної допомоги. 

  • Створення Національної служби здоров’я України

Національна служба здоров’я України (НСЗУ) — центральний орган виконавчої влади, який реалізує основний принцип медреформи «гроші йдуть за пацієнтом» — оплачує вартість реально наданих медичних послуг. НСЗУ створили у березні 2018 року, а запрацювала вона у червні. НСЗУ — це національний страховик, який укладатиме договори із закладами охорони здоров’я та закуповуватиме у них послуги з медичного обслуговування населення.

 До речі, прототипом НСЗУ стала Національна служба здоров’я Великої Британії, про яку докладніше можна почитати у статті VoxCheck «Хто платить за медичні послуги? Досвід США, Британії, Франції, Грузії та України». 

  • Запровадження системи e-Health

Вся медична документація переводиться в електронний вигляд. Це розвантажить лікарів, дозволить їм більш якісно та оперативно надавати медичні послуги пацієнтам та унеможливить ситуацію втрати медичних даних пацієнтів.

 Також це дозволить збирати дані щодо необхідних послуг в окремих районах, більш точно розраховувати тарифи та контролювати якість медичної допомоги. 

  • Програма «Доступні ліки»

У квітні 2017 року Уряд запустив програму «Доступні ліки». Пацієнти, які мають серцево-судинні захворювання, діабет ІІ типу чи бронхіальну астму, можуть отримати препарати безкоштовно або з незначною доплатою. Для цього потрібно звернутися до лікаря за рецептом, а потім отримати препарати в аптеці, що долучилася до програми. 

  • Прозора та ефективна закупівля ліків

26 вересня 2018 року Уряд ухвалив Концепцію реформування закупівель лікарських засобів та медичних виробів, допоміжних засобів, інших товарів медичного призначення. 

Концепція передбачає створення ефективного механізму забезпечення ліками, в якому пацієнт отримуватиме якісне лікування у найзручніший спосіб. Для кожного препарату і медичного виробу, які зараз є у переліку централізованих закупівель, підбирається найбільш оптимальний шлях доставки до пацієнта: через програми реімбурсації, включення у вартість медичної послуги або закупівлі Центральною закупівельною агенцією. 

З 2015 року державні закупівлі лікарських засобів і медичних виробів здійснюються через спеціалізовані міжнародні організації — Програма розвитку ООН, Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) і британська закупівельна агенція Crown Agents. 

  • Реформа медичної освіти

Підвищити конкурентоспроможність вищої медичної освіти в Україні, вивести її на якісно новий рівень і внаслідок цього — підвищити якість надання медичних послуг — дозволять системні і послідовні зміни. 

Метою реформи є побудова якісної системи вищої медичної освіти в Україні задля забезпечення системи охорони здоров’я фахівцями, чия кваліфікація відповідає міжнародним стандартам. 

Про зміни у системі освіти медиків ми детальніше писали у статті «Не хочу вчитися. Як українських студентів-медиків змушують складати американський іспит».

Які зміни у системі охорони ще попереду?

 З 1 січня 2020 року нові механізми фінансування запрацюють на всіх рівнях медичної допомоги. До програми медичних гарантій увійдуть послуги первинної, спеціалізованої амбулаторної, стаціонарної медичної допомоги, а також екстрена, паліативна та реабілітаційна допомога.

 Це означатиме, що медичні заклади всіх рівнів медичної допомоги перейдуть на нову модель фінансування та матимуть договір з НСЗУ. Медичні послуги, в рамках програми медичних гарантій, будуть оплачуватися НСЗУ за прямими договорами із медзакладами.

Без договору з НСЗУ лікарні, які не реорганізуються і не підпишуть договір, не зможуть отримувати фінансування із державного бюджету. Вони будуть змушені утримуватися з інших джерел — наприклад, з місцевих бюджетів.

 У 2020 році почнуть діяти чіткі правила отримання медичних послуг за програмою медичних гарантій:

  • Екстрена медична допомога. На екстрений випадок завжди приїздить швидка, пацієнт отримує допомогу. НСЗУ оплачує екстрену медичну допомогу і госпіталізацію, коли вона необхідна. Екстрена допомога надається незалежно від того, чи є у вас декларація з сімейним лікарем, терапевтом чи педіатром.
  • Планова медична допомога. Ключ до отримання планової медичної допомоги — декларація з сімейним лікарем, терапевтом чи педіатром. Якщо у вас є декларація, це означає, що НСЗУ бачить вас у електронній системі і оплатить необхідні вам медичні послуги, які входять до програми медичних гарантій.

 Стратегічними цілями залишаються:

  • продовження трансформації медичної освіти;
  • розвиток інституційної спроможності ДП «Медичні закупівлі України» для здійснення стратегічних закупівель медичних препаратів та виробів;
  • місцева влада має забезпечити автономізацію всіх медичних закладів, власниками яких вони є, та комп’ютеризацію та підключення закладів до eHealth;
  • підвищення якості надання екстреної медичної допомоги, зокрема закупівля нового транспорту з усім необхідним обладнанням, навчання сучасним технікам надання екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі, розширення транзиторної програми для парамедиків.

VoxConnector, спеціально для АКТУАЛЬНО

 

Коментарі

Залишити коментар