четвер, 23 вересень 2021, 06:37
Економіка

Чого чекає випускник від першої роботи і чи чекають молодь на ринку праці Хмельниччини?

Чого чекає випускник від першої роботи і чи чекають молодь на ринку праці Хмельниччини?

Які проблеми у майбутньому працевлаштуванні закладає система освіти, чого чекає випускник від першої роботи та хто працює краще – молодь чи старше покоління?

«Робота,-де я зможу розвиватись, брати відповідальність на себе, бути корисним, спілкуватись з успішними людьми і вчитись чогось нового кожен день», – такі очікування від першої роботи у випускників.

Але так студентів-випускників сприймають далеко не всі, а навпаки наділяють їх непомірними амбіціями та зарплатними очікуваннями.

Часто чуєш хвилю негативу щодо молоді в пошуку роботи, тож ми вирішили розібратися, наскільки для цього є підстави.

Про сучасний стан молоді на ринку праці наш журналіст напередодні Міжнародного дня молоді поспілкувався з заступником директора Хмельницького обласного центру зайнятості Сергієм Едуардовичем Залуським, який вже понад десять років допомагає подолянам, в тому числі і молодим людям у пошуку роботи.

Сергію Едуардовичу, останні роки сучасний світ дуже швидко змінюється. Змінюються не лише професії і вимоги до них, а й можливості вільно перетинати кордони, отримувати освіту і роботу за межами країни. Чи відбуваються зміни в підходах до вирішення проблеми безробіття в Державній службі зайнятості?

На відміну від того, що пропонувала Служба зайнятості 10 років тому, зміни відбулися кардинальні. Йдучи в ногу з часом, ми забезпечили подолянам можливість скористатися багатьма послугами служби он-лайн – зручно та не витрачаючи власний час. 

До того ж, якщо раніше ми були зосереджені лише на тому, щоб забезпечити безробітного державною допомогою і знайти йому вакансію, а роботодавцю — працівника, то сьогодні ми працюємо масштабніше. Працюючи з шукачами роботи, підприємствами і освітніми закладами, Державна служба зайнятості намагається вплинути на формування держаної політики у сфері зайнятості населення. Адже саме ми першими бачимо проблеми, що лише з’являються на ринку праці та намагаємося їх вирішити.

Які саме зміни у роботі Державної служби зайнятості допомагають вирішувати проблеми з безробіттям?

Ми почали активніше працювати з молоддю, а саме з її профорієнтацією. Адже більшість проблем починається ще зі школи, коли дитина визначається зі своєю майбутньою професією. Наші спеціалісти можуть допомогти дитині та її батькам визначити потенціал і мотивацію до тої чи іншої сфери діяльності. 

Багато людей, що не можуть знайти роботу, приходить до нас в зрілому віці. І якщо раніше ми одразу намагалися знайти їм роботу, то сьогодні вивчаємо потенціал і мотивацію людини, разом з нею визначаємо напрямок, за яким варто шукати роботу. Навіть складаємо індивідуальний план працевлаштування. Якщо людина має потенціал і мотивацію, але поки не конкурентоздатна в цій сфері діяльності, то ми складаємо план опанування необхідних знань і навичок, та надаємо доступ до відповідних сучасних ресурсів.

З початку року філії Хмельницького ОЦЗ та центри зайнятості провели 4 тисячі різноманітних профорієнтаційних заходів. Також працюють клуби «Правова абетка», «Територія успіху», «FORWARD клуб», «Рецепти успіху», «Я — успішна жінка», «NEW GENERATION», «Пошук». Новацією 2021 року є робота Відкритої школи онлайн комунікацій для молоді.

Більше того, започаткували такий формат роботи, як кар’єрний радник, і тепер можемо супроводжувати людину навіть після працевлаштування, допомагаючи їй адаптуватися та реалізуватися на новому робочому місці.

Чи варто визначатися з майбутньою професією ще в школі, адже дитина може ще змінити думку?

В кожному з нас ще з дитинства закладені певні здібності. Добре, якщо дитина ходить в улюблений гурток, підліток відвідує цікаві для нього майстер класи чи намагається самостійно опанувати нові навички, переглядаючи відео в інтернеті. Такій людині лише потрібно допомагати розвиватися у цьому напрямку та згодом дати відповідну освіту чи то професійно-технічну, чи то вищу саме у цій сфері діяльності. До того ж у світі,-де шаленими темпами з’являються все нові професії, а старі десятками відходять у минуле, надважливим є вміння і звичка навчатися протягом усього життя, самовдосконалюватися. 

Та досить часто молода людина приймає рішення отримувати освіту чи спеціальність лише тому, що ця професія «модна» або так наполягли батьки. Звідки тоді в дитини буде мотивація самостійно здобувати нові знання і навички з цієї професії після отримання освіти?

Для того, щоб бути конкурентоспроможним на ринку праці і досягти висот кар’єри, я раджу мати відповіді на три запитання: Що я хочу робити (мотивація)? Що я можу робити (потенціал)? та Що потрібно робити (чи є попит на цю професію/сферу діяльності)? І чим раніше людина отримає ці відповіді, тим менше потрібно буде виправляти помилок. 

Адже, хто має потенціал і мотивацію, легко опанує нову професію, знайде нове робоче місце, зможе отримувати більшу зарплатню чи зробити успішнішу кар’єру. 

Сергію Едуардовичу, ви звернули увагу на одну важливу деталь: чи є попит на певну професію? Ми бачимо шалений попит на здобуття освіти юридичного та гуманітарного напрямку. А чи є такий же попит на цих спеціалістів на ринку праці?

Ні Хмельницька область, ні Україна не потребують такої кількості певних спеціалістів, які випускають наші ВУЗи. Ринок праці здебільшого очікує працівників робітничих спеціальностей. Майже 63% вакансій, наданих в службу зайнятості, припадає на робітничі професії. Стійким попитом користуються професії сфери сільськогосподарського, лісового та рибного господарств, торгівлі та послуг, переробної промисловості, транспорту. Затребувані менеджери (управителі) в усіх сферах економічної діяльності, бухгалтери, спеціалісти державної служби, середній медичний персонал. Крім того, існує потреба в робітниках найпростіших професій — підсобні робітники, прибиральники, укладальники-пакувальники, вантажники та інші.

Хоча й тут є проблеми — кілька років тому ми звернули увагу на те, що наші професійно-технічні заклади готують робітників, а ті не можуть працевлаштуватися на території області. І якщо з робітничими професіями справа зрушила в потрібному напрямку – регулярно проводяться робочі зустрічі з представниками освітніх установ та потенційними роботодавцями; на рівні органів місцевого самоврядування обговорюються потреби місцевих підприємств; проводяться обласні конкурси професійної майстерності серед учнів ПТЗ за участі роботодавців, — то вплинути на вищу освіту складніше. Адже абітурієнтів до цього мотивують самі батьки, котрі вирішили, що дитина має бути, наприклад, саме юристом. Протягом січня-липня цього року 59% молодих людей, які мали статус безробітного мають диплом про вищу освіту. Згодом багатьом випускникам таких «модних» спеціальностей доводиться влаштовуватися працювати не за фахом.

Щодо працевлаштування випускників освітніх закладів. Є думка, що молодь не має досвіду та професійних навичок і краще взяти працівником вже зрілу людину. Чи не тому в більшості молодь після навчання працює офіціантами, касирами, швачками тощо? 

Так, є думка, що молодь вже не така, як була раніше. Вони більше часу проводять у гаджетах, ніж у реальному житті, хочуть мати все й одразу та при першій можливості залишать робоче місце. До речі, є думка, що зрілі люди не здатні до подальшого навчання та розвитку. 

Це в більшості стереотипи. Зі свого досвіду можу сказати, що навчатися протягом життя готові і люди старшого покоління, і молодь. Просто у перших не було таких інструментів, як інтернет, відео, та й не було потреби, адже технології і машини могли не змінюватися десятиліттями.

А от хочуть отримати «все і по максимуму»: високу зарплату, посаду, житло, — як ті, що народилися в Незалежній Україні, так і ті, хто ще пам’ятає Радянський Союз. Відмінність лише в тому, що «радянські» люди схильні вважати, що їм все це мають надати за сумлінну працю і чекають, а молодь хоче відразу бачити перспективу. Вони прагнуть розуміти, як і коли вони цього досягнуть сумлінно працюючи на цьому підприємстві чи за цим фахом. 

Але через об’єктивні причини мало хто з роботодавців може це запропонувати. Тому молодь, яка не бачить перспектив у досягненні своїх очікувань, легко йде і шукає нову роботу. 

У січні-липні цього року в базі даних Хмельницької обласної служби зайнятості налічувалось 18,6 тис. вакансій. Середній розмір оплати праці становив 7 322 грн. На жаль, наші середні зарплати ще не наблизилися до європейських. Тож маємо відтік за кордон не тільки молодих кадрів. На сьогодні за кордоном працює більше 3 млн українців, біля одного мільйона з яких – молодь. І спинити це може тільки підвищення заробітних плат в Україні.

Щодо «молодіжних» вакансій касирів, офіціантів тощо, — мало хто хоче взяти на роботу колишнього студента без досвіду роботи. Тож для молоді ця тимчасова робота, як додатковий аргумент при працевлаштуванні в майбутньому та й щоб мати хоч якусь матеріальну опору.

До речі, з якими проблемами найчастіше стикаються випускники та молоді люди при спробі вперше влаштуватися на роботу? Та з якими проблемами стикаються роботодавці, коли приймають на роботу молоду людину без досвіду? 

Є думка, що молодий спеціаліст не готовий до роботи, в нього ще потрібно вкласти зусилля і час, а коли його навчиш, то він «невдячний» піде працювати на інше підприємство,-де краще платять. Але я з цим не згоден.

Молоді люди не менш тямущі за будь-якого працівника. Натомість у нас освіта відірвана від реальних потреб бізнесу. Приходить випускник, якого навчили працювати ще на радянській техніці, а на підприємстві надсучасне обладнання (чи навпаки). Студента 5 років навчали працювати за однією технологією, а на підприємстві працюють за іншою. Куди б не пішов працювати – потрібно буде спочатку навчатися. 

За мого досвіду, молодій людині, яка правильно обрала сферу діяльності, має мотивацію і потенціал, достатньо пропрацювати півроку-рік, аби стати конкурентоспроможним щодо «бувалих» працівників. 

Але після періоду адаптації молодь задається питанням: а які в мене перспективи на цьому робочому місці? Скільки я буду заробляти через рік, п’ять, десять? Натомість багато роботодавців навіть «забуває» підтягнути такому працівнику зарплатню до рівня вже кваліфікованої праці і через це втрачають хороших спеціалістів. 

Звісно, що роботодавець витратив час, доплачував наставнику, «закривав очі» на недоліки, — тож підраховує «збитки». Але, ті, хто підготував собі молодого спеціаліста і зміг вмотивувати, отримає ефективного, лояльного та результативного працівника і тим самим тільки виграє.

Яке Ваше бачення вирішення цієї проблем?

З одного боку варто додати до освітнього процесу більше уваги практичним навичкам, і, бажано, на підприємстві і в колективі,-де студент і отримає згодом перше робоче місце. Це так зване дуальне навчання. 

До прикладу, в європейських країнах, поширена ступенева модель навчання, коли людина спочатку отримує свою першу робітничу професію у тій сфері діяльності, яку обрала, певний час попрацює, а тільки після цього продовжує здобувати освіту бакалавра. 

З іншого боку, держава мала б компенсувати роботодавцю зарплатню молодого спеціаліста за перші рік-два. Від цього виграли б усі – держава надала б адресну підтримку молодому випускнику, випускник опанував би потрібні навички, а бізнес отримав заточеного під свої виробничі процеси працівника, чи принаймні не пожалкував, що цілий рік «возився» зі студентом.

До речі, в Державі вже така програма є, але зараз, чомусь, вона не працює.

Бачу, що Ваша служба дружня до молоді, то що б Ви побажали тим молодим людям, які вже шукають свою першу роботу чи тільки закінчують навчання і готуються вступити до дорослого життя?

Я раджу не орієнтуватися на популярність професії, а орієнтуватися на те, що ти хочеш, що ти можеш і що потрібно на ринку праці. Там,-де співпадають ці три складові, і буде ваша справа до душі. А колектив Хмельницького обласного центру зайнятості завжди готовий допомогти молодим людям стати конкурентоспроможними на ринку праці, вчорашнім студентам знайти перше робоче місце, а старшокласникам обрати ту сферу діяльності, в якій розкриється весь потенціал.

Також усім бажаю бути активними, здобувати знання, наполегливо працювати над собою та будувати великі плани на майбутнє. Хай мрії втілюються в реальність, а життя радує і дивує! 

Спілкувався 

Олег Кравчук

 

До речі: 

Платформи, які надають можливість безкоштовно навчатися на онлайн-курсах і які стануть в нагоді тим, хто шукає роботу чи хоче вдосконалюватися аби підніматися кар’єрними сходинками:

Career Hub,

Prometheus,

Coursera

Освітній портал

Дія.Цифрова освіта

 

Хмельницький обласний центр зайнятості знаходиться за адресою: 

м. Хмельницький, 

пров. Шевченка, 10,

 тел. (0382)76-22-56, 

76-46-42, факс 65- 74-15, 

Е-mаіl: khm-ocz@kmocz.gov.ua 

Web: http://khm.dcz.gov.ua

Коментарі

Залишити коментар