Колектив полонських медиків став заручником чиновничої недбалості та байдужості. Керівництво одного з найсучасніших і успішніших медзакладів б’є на сполох через можливу ліквідацію закладу та ще й під час мобілізації системи охорони здоров’я на боротьбу з поширенням коронавірусу.
ДІАЛОГ З ВЛАДОЮ КРАЩЕ ВЕСТИ В ПУБЛІЧНІЙ ПЛОЩИНІ
Днями область споглядала, як колектив Хмельницької інфекційної лікарні став заручником ситуації, коли міська, обласна та центральна влада не могли дати раду хто і скільки виплачуватиме зарплати лікарям. Ситуація вибухнула 1 квітня, коли було введено в дію другий етап медичної реформи в Україні і лікарі, що на передньому краю борються з нашестям коронавірусу, опинилися без зарплат.
Не всім до кінця зрозумілі правила, та ще й у розпал епідемії коронавірусу, призвели до того, що голова Хмельницької ОДА та мер Хмельницького почали з’ясовувати відносини в публічній площині. Чи добре це? Скажемо – так! Адже «у суперечці народжується істина».
Через те, що проблему було винесено назагал, а конфлікт набув публічності, ситуація швидко почала виправлятися. І хоч до повного вирішення проблеми ще далеко, вектор напрямку головна лікарка Хмельницької інфекційної лікарні Оксана Піддубна задала правильний – представники різних гілок і рівнів влади почали боротьбу за право вирішити проблему.
Натомість в розпалі боротьбі за право вершити долю інфекційної лікарні можновладці не почули крику про допомогу від Полонського Консультативно — діагностичного центру громади.
Хмельниччина може втратити один з найуспішніших медичних закладів області, який ще у 2018 році став взірцем і поєднанням успіху двох реформ – реформи децентралізації та медичної реформи. Тепер його може поховати безалаберність і байдужість чиновників.
МЕДИЧНА РЕФОРМА В ДІЇ
Нагадаємо, минулого року було успішно завершено перший етап медичної реформи. Було змінено принцип фінансування лікарень. Якщо раніше поліклініки отримували кошти на утримання, то відтепер «гроші ходять за пацієнтом». Тобто пацієнт обирав того лікаря, який, на його думку, більш фаховий і з яким приємно комунікувати. Підписував з ним декларацію і обидва були задоволені. Лікар реєструвався в реєстрі Національної служби здоров’я України (НСЗУ) і розумів, що саме за цього пацієнта НСЗУ (держава) йому платить гроші. А пацієнт розумів, що тепер немає потреби давати лікарю хабар чи жалітися на нього – будь-якої миті він разом з фінансуванням може перейти до іншого фахівця, що буде йому вельми радий.
Тепер медична реформа докотилася і до вторинного рівня медичної допомоги: діагностично-консультативні послуги та стаціонари лікарень. За задумом реформаторів медзаклади вторинної ланки також мали отримувати кошти за принципом «гроші йдуть за пацієнтом». Тому змінили старий радянський принцип оплати ліжкомісць. Тепер держава мала платити лікарням тільки за тих пацієнтів, що вилікувалися в цій лікарні.
Ідея сама по собі правильна. Але десь посередині реформи змінилася команда. Людей, що розробляли її, просували, консультували лікарів, медзаклади, органи місцевого самоврядування – посунули. Складається враження, що на їх місця прийшли нові люди, які так і не спробували до кінця розібратися як все це має працювати. Це викликає на місцях купу суперечок та взаємних звинувачень.
ВЗІРЕЦЬ УСПІХУ
Не перший рік висвітлюючи медичну реформу, ми стикнулися з тим, що досі проблемними здебільшого були медзаклади, чиї власники – відповідні міські, сільські чи селищні ради до останнього уникали реформування і всіляко затягували її проведення. А от в якості успішного прикладу, ми приводили Консультативно-діагностичний центр Полонської міської об’єднаної територіальної громади.
Так от громада, яка налічує лише 33 000 населення з відповідним бюджетом, реформу вторинної ланки провела…на півтора року раніше, чим про неї оголосили офіційно.
Вже в листопаді 2018 року всі заклади «вторинки» було відремонтовано, закуплено новісіньке сучасне обладнання, якому позаздрили б медзаклади обласного центру, та відкрили Консультативно-діагностичний центр. А лікарям ще задовго до того, як мали піти перші гроші з НСЗУ, з бюджету громади доплачували, аби зарплати були не менші 15 000 грн на місяць. До того ж місцеві мешканці вже почали користуватися всіма новими благами виключно безкоштовно.
Як громада це зробила, і що тоді розповідали лікарі ми вже розповідали на початку 2019 року в матеріалі Добра реформа та, що йде знизу.
Але, з огляду на події у Хмельницькій інфекційній лікарні, ми вирішили дізнатися, як найбільш підготовлений до реформи медзаклад області поринув у офіційно оголошений 1 квітня другий етап медичної реформи, сподіваючись показати, як може бути.
Ми поспілкувалися з керівницею Комунального некомерційного підприємства Полонської міської ради «Консультативно-діагностичний центр Полонської міської об'єднаної територіальної громади» Людмилою Святською. Але те що ми почули, шокувало нас…
НЕМА СЛІВ
Успішний і оснащений за останнім словом техніки медичний центр, що залучив біля 10 найкращих фахівців (до яких приїжджали люди навіть з сусідніх районів) і був взірцем для всієї Хмельницької області, планують ліквідувати.
Причина цьому – перехід з 1 квітня на фінансування з НСЗУ. На 2020 рік Консультативно-діагностичний центр отримав фінансування у розмірі 43 541, 46 грн, або 4 838 грн в місяць!!!
Договір з НСЗУ Консультативно-діагностичного центру Полонської громади…
…в якому вказана сума фінансування в місяць.
На ці кошти керівниця закладу має утримувати 12 співробітників та забезпечувати, щонайменше, закупівлю витратних матеріалів.
Людмила Святська звернулася до голови Полонської ОТГ Франса Скримського з приводу ситуації, що склалася, але той нічим не зміг зарадити. З її слів, знайшли лише 65 000 грн на те, щоб виплатити «мінімалку» лікарям за квітень, а на травень відмовили – от і виявляється, що легше медустанову ліквідувати, ніж утримувати.
В ЧОМУ ВИННА РЕФОРМА?
Але пані Людмила жодним чином не винуватить реформу, адже сама є її палким прихильником і знала на що йшли. І лікарів вмовила не їхати до Польщі, а залишатися в Україні. А тепер не знає, як розрадити…
Знаючи про те, що з 1 квітня ми матимемо фінансування за кожного пацієнта, весь 2019 рік ми валилися з ніг, але приймали всіх охочих і намагалися все зробити якісно, швидко і з комфортом для людей. Ніколи не відмовляли» іногороднім», адже знали – за них держава сплачуватиме так, як і за «своїх».
Тож в день нам доводилося приймати до 100 пацієнтів. За 2019 рік ми надали якісних послуг 15 600 пацієнтам при тому, що в громаді взагалі 33 200 мешканців. Нас знають і до нас їдуть з усіх сусідніх районів. І я порахувала, що показавши такий високий результат, ми отримаємо гарне фінансування, що дозволить більше надавати послуг і ще більше заробляти згодом, — розповідає Людмила Святська.
Натомість сталося не так, як гадалося. Коли замість очікуваних десятків тисяч в договорі виявилася сума 4 838 грн, якої навіть не вистачить виплатити мінімальну зарплату одному працівнику, руки опустилися.
Пані Людмила забила на сполох і з’ясувала, що саме Департамент охорони здоров’я Хмельницької обласної державної адміністарції зробив помилку і надіслав до НСЗУ данні не за 2019 рік, а за 2018. На відміну від 2019 року, у 2018-му Консультативно-діагностичний центр працював 1 місяць, адже тільки-но відкрився. І за цей місяць лікарі надали послуг трохи більше 1 000 пацієнтам. В той час, коли в 2019 їх було 15 600.
Згідно Постанови КМУ від 5.02.2020 року про «Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2020 році», Департамент охорони здоров’я Хмельницької ОДА мав протягом 3-х днів з дня її опублікування забезпечити надання структурними підрозділами інформації про зміни, які відбулися в період з 1 січня 2019 р. до 1 лютого 2020 р., що призвели до зміни запланованої кількості та структури пролікованих випадків Національній службі здоров’я.
Т.в.о. головного лікаря Людмила Святська одразу звернулася до НСЗУ. Натомість у відповідь НСЗУ листом від 28.04.2020 наголосила, що розрахунку за новими даними не було зроблено через те, що Департамент охорони здоров’я не надсилав відповідного листа щодо змін. Та не стали вносити зміни за інформацією самого медзакладу.
Але в Департаменті ОДА відмовилися виправляти свою помилку, – розповідає Людмила Святська. Вона списала сотні листів, надсилаючи звернення, прохання та вимоги до різних інстанцій. Але досі ніхто не допоміг.
На питання чи зверталися медики до голови Полонської міської об’єднаної територіальної громади, пані Людмила надала письмову відповідь пана Скримського, в якій той наголосив, що т.в.о головного лікаря має «вжити заходи щодо оптимізації штатної чисельності» та надати пояснення, якщо такі заходи вжиті не будуть. Оптимізувати, це значить привести зарплати до розміру фінансування.
Коли в травні грошей не вистачатиме навіть на виплату «мінімалки» одному працівнику, це може означати, що її культурно попросили звільнити всіх лікарів медичного центру. Знову ж, дивна «пропозиція», з огляду на те, що відбувається з Хмельницькою інфекційною лікарнею, через яку чиновники навпаки почали чубитися хто буде її рятувати.
В ситуації, що склалася, керівниця центру звинувачує Департамент охорони здоров’я Хмельницької обласної державної адміністрації. На її думку, помилку зробила заступниця директора Тетяна Косовська, а тепер не хоче її визнавати, а відповідно і виправляти.
Втім, т.в.о головного лікаря Полонського консультативно-діагностичного центру громади Людмила Святська, ще має надію, що керівництво області, зокрема голова ОДА Дмитро Габінет все ж таки втрутиться в ситуацію і зупинить знищення одного з успішних в області медичних закладів. Останню надію…
Олег Кравчук
ПІСЛЯ ПУБЛІКАЦІЇ
Реакція влади не забарилася. І вже до п’ятниці, 15 травня, влада відреагувала.
Першими відреагували в Департаменті охорони здоров'я Хмельницької ОДА і на адресу редакції надійшов коментар директора Департаменту Олександра Худенко.
Він підтвердив, що дійсно «За зверненням керівників закладів охорони здоров’я області при потребі Департамент неодноразово надавав уточнюючу статистичну інформацію до НСЗУ на етапі підготовки до контрактування з НСЗУ».
Також повідомив, що 12 травня Департамент таки направив до НСЗУ лист-клопотання про зміни у кількості наданих центром послуг за 2019 рік, аби НСЗУ зробила перерахунок суми фінансування Консультативно-діагностичного центру Полонської міської ОТГ.
Натомість наголосив, що «Створення КНП Полонської міської ради «Консультативно-діагностичний центр Полонської міської ОТГ» Департаментом охорони здоров’я облдержадміністрації визнавалось нераціональним, оскільки цей заклад дублював функції, які забезпечувала і повинна була забезпечувати поліклініка Полонської ЦРЛ.
Адже свого часу «Департамент пропонував кошти міської громади направити на укріплення відповідних служб поліклініки ЦРЛ при обмеженому її фінансуванні, що не враховано».
І дійсно, вже 12 травня Департаментом охорони здоров’я було направлено до НСЗУ відповідний лист-клопотання № 02-01/1485 з додатками у формі №20 про зміни у кількості наданих центром послуг за 2018 та 2019 рік щодо сприяння у перерахунку НСЗУ в сторону збільшення суми фінансування КНП за укладеним договором № ОЮ8-Е420-РООО та пакетом медичних послуг» № 4601015».
Але на цьому держслужбовець не зупинився і в четвер, 14 травня, особисто відвідав КНП «Косультативно-діагностичний центр Полонської ОТГ». Олександр Іванович ознайомився з документацію, матеріально-технічною базою та поспілкувався з колективом медзакладу.
Згодом на адресу Консультативно-діагностичного центру Полонської громади надійшов лист з НСЗУ, що з 1 липня закладу буде зроблено перерахунок.
А от сам міський голова на 15 травня призначив проведення «дистанційної» сесії, на якій депутати збиралися розглянути питання виділення зарплат лікарям КНП Консультативно-діагностичний центр Полонської міської ради на травень та …вилучити дороговартісне і необхідне для функціонування медзакладу обладнання.
Як це відбувалося, читайте в матеріалі Чому припиняє діяльність Консультативно-діагностичний центр Полонської ОТГ
Коментарі