четвер, 2 грудень 2021, 17:29
Суспільство

Велике будівництво: прагнемо більшого, вимагаємо кращого і отримаємо гідне

Велике будівництво: прагнемо більшого, вимагаємо кращого і отримаємо гідне

Дорожні замітки

Якось останні роки не було часу роз’їжджати країною. Здебільшого доводилося працювати в місті та іноді відвідувати невеликі містечка та села області. А через коронавірус, карантин та дистанційну роботу практично залишився замкнутим у межах «домівка-робота-магазин». Радів маленьким перемогам свого містечка, коли бачив чи чув від місцевої влади про розбудову та розвиток громади. І лише наприкінці цього літа вдалося вибратися з міста і проїхатися через пів України.

Перше, що кинулося в очі — рівні широкі дороги з чіткою розміткою. І це там,-де завжди доводилося скидати швидкість, пробиратися якимись плавунами та ямами. А мучка та щебінь з розбитої дороги при роз’їзді з зустрічними автівками весело перестукували по лакофарбовому покриттю кузова легковика та постійно намагалися вцілити в лобове скло. 

Жодної згадки про ті часи вже не було, а якщо й траплялися ділянки-де треба скидати швидкість, то саме там,-де техніка на твоїх очах вкладає товстий шар асфальту. Кипить робота по відновленню мостів та будується чергова ділянка дороги. Так, саме будується, адже ремонтом назвати це язик не повертається. Хто пам’ятає вкладання асфальту і ямковий ремонт десять, п’ять чи навіть три роки тому, той розуміє.

Поїздка мене приємно вразила і надихнула. Я зрозумів, що «сховавшись» від короназарази у своєму містечку зовсім не бачив чим жила цих два роки Україна. А вона дуже змінилася, вона розквітала. Коли проїжджав через населенні пункти, дивувався, як змінилися колись депресивні вулички і цілі містечка відтоді, як бачив їх востаннє. Деякі населені пункти оминав окружними дорогами, які за комфортом не поступалися автострадам. Вночі там було світло як вдень, хоч фари вимикай. І якось подумалося, таки в Європу ідемо…

Поїздка пройшла жваво і натхненний я повертався додому, розуміючи, що ми багато втрачаємо, коли живемо у своєму замкненому просторі, хай він й розміром з усе містечко. Потрібно частіше вибиратися «назовні» — подумав я задоволений, і в цей момент потрапив на ділянку дороги,-де машину хоч і несильно, але почало підкидати. Я опам’ятався – так, це я в’їхав до рідного міста…

Чомусь подальші новини про нові перемоги своєї громади в ремонті доріг, будівництві та чергових саджанцях почали викликати більше запитань. Чому, адже я завжди радів таким подіям? Я зрозумів, що після того побаченого «як може бути», я не згоден на «ми ж щось робимо» чи «нам і так нормально». Хіба тут не та сама Україна, яка за два роки підняла на своїх плечах вбиті траси і зробила їх європейськими? Чи не одна й та ж влада в країні і в громаді?

Чия влада?

І справді, влада не одна і та ж.

В громаді і країні справді влади… різні. Країною опікується Уряд і Президент, або, як кажуть, ЦЕНТРАЛЬНА ВЛАДА, а от громадою – орган місцевого самоврядування (ОМС), або його ще називають МІСЦЕВА ВЛАДА.

В центральній владі є чітка управлінська вертикаль від президента до ОДА і райдержадміністрацій. Президент чи уряд і задачу поставити може і спитати.

А місцева влада не призначається, а обирається мешканцями громади. Тож завдання ставити можуть тільки люди. Але й спитати теж можуть тільки …люди.

На дорогах, в містах і селах країни я часто бачив таблички «Велике будівництво». Як з’ясувалося, таким чином центральна влада позначила ті об’єкти, які фінансує і за результат яких відповідає. Люди зазвичай не розбираються, звідки йдуть ініціатива і гроші. Тож місцеві керманичі бува видають здобутки центральної влади як особисті. Навіщо?

Таким чином можна, наприклад, пояснити виборцям, чому мало грошей в бюджеті громади чи показати себе гарним господарником, відзвітувати що зроблено за роки «правління» та прикрити чужим здобутком свої провали і невдачі. А негатив за ці провали перекласти на центральну владу, мовляв, бачите, взагалі нічого не роблять, грошей не дають, про людей не дбають…

До 2019 року в країні вже були спроби відокремити роботу центральної влади від діяльності органів місцевого самоврядування, щоб люди розуміли-де робить держава, а-де – місцеві політики чи голови громад. Натомість, задекларувавши звідки надійшли гроші, віддавали проведення робіт на відкуп місцевим очільникам громад, а ті — місцевим князькам та ділкам, які залюбки ці кошти засвоювали. А за результат роботи звітували один одному. Так і виходило часом, що мільйони грошей було витрачено, а очисних споруд нема; дорога побудована, але чомусь від полів до воріт відомої агрофірми; а якщо дорога й для людей, то вже через кілька місяців дорожнє полотно потребує ремонту, а навесні сходить разом зі снігом…

Велике будівництво, як знак якості

На противагу цьому 1 березня 2020 року розпочався Проєкт «Велике будівництво». Цей проєкт — виключно ініціатива Президента України Володимира Зеленського. А кардинально відрізняє його від інших те, що цього разу президент особисто взяв під контроль і визначення об’єктів для «Великого будівництва», і якість виконаних робіт і сам хід робіт.

Перший рівень контролю – щоб потрапити до списку об’єктів, на які дадуть мільйони з державного бюджету, потрібно довести важливість та потрібність об‘єкту для жителів громади, області чи країни. Щодо будівництва об’єктів для громад, то тут ще одним із таких підтверджень є готовність місцевої влади до співфінансування об’єкту, хоча б у розмірі 10%.

Другий рівень контролю проводять спеціальні мобільні бригади фахівців з інспекції та моніторингу реалізації проєктів, які щодня об’їжджають будівництва проєкту і прискіпливо перевіряють, як строки виконання робіт за чітким графіком, так і якість таких робіт та відповідність державним будівельним нормам, безпеки експлуатації, інклюзивності та новітнім стандартам у розвитку соціальної інфраструктури. Це те, чого не було ще за жодного президента.

Держава не може дозволити собі витратити кошти на неякісно збудовану дорогу чи лікарню. За результатами таких перевірок щодня десятки підрядників в уряді звітують про заходи з усунення виявлених недоліків. А якщо виявлено серйозне порушення, то одразу втручаються правоохоронні органи. 

І, нарешті, третій рівень контролю – приймання об’єкту. Ніхто відтепер не збирається дати гроші на будівництво, а потім давати кошти на ремонти. Підрядник, який виконав роботи, підписується під гарантією якості і ще з десять років несе відповідальність і за власний рахунок має проводити ремонт, якщо щось зіпсується.

Думаю, що така ініціатива президента варта того, щоб на кожному об’єкті, як знак якості, висіла табличка президентської ініціативи «ВЕЛИКЕ БУДІВНИЦТВО».

До речі, і місцевій владі варто було б позначати об’єкти будівництва, за якість і терміни яких відповідають саме вони. Можливо, тоді б голови громад більш сумлінно ставилися до відбору підрядників, якості робіт та строків виконання. Адже місцевим очільникам довелося б не тільки хвалитися за успішні не завжди свої) проєкти, а й пояснювати виборцям щодо бездарно витрачених коштів бюджету.

Нарешті змінено і систему розподілу бюджетних коштів. Фінансування між областями розподіляється рівномірно. І сьогодні можна пересвідчитися: не залишилося жодної області,-де б не було об’єктів Великого будівництва.

В рамках «Великого будівництва» тільки в 2020 в Україні оновили 6358 кілометрів доріг плюс сотні шкіл, дитячих садочків і стадіонів, які масово відкрилися по всій країні. А на дороги в 2020 році витратили понад 100 млрд гривень.

Не оминула ініціатива президента Володимира Зеленського і Хмельницьку область. Велике будівництво на Хмельниччині розпочалося навесні 2020 року. Завдяки йому лише за перші 10 місяців в області добудовано та реконструйовано 2 дитячих садочки, 6 шкіл, 3 стадіони, 4 спортивних об’єкти. На реалізацію таких проєктів було виділено у 2020 році 169,3 млн грн, з яких лише 26,5 млн грн в якості співфінансування надійшло з бюджетів органів місцевого самоврядування.

А от рекордне фінансування 2020 року будівництва доріг у сумі 6,5 мільярдів гривень дозволило відремонтувати безпрецедентну за всі роки незалежності кількість кілометрів доріг в області – 401,5 кілометрів. З них 124,5 км дороги місцевого значення та 277 км дороги державного значення. Це більше, ніж за всі роки незалежності. Та вже цього року такі темпи стають буденністю.

Скільки ж триватиме програма «Велике будівництво»?

В Україні реформ, які спрацювали, не так вже й багато. І програма «Велике будівництво» — одна з них.

В той час, коли впродовж другої хвилі ковіду українці втратили майже 350 тисяч робочих місць, «Велике будівництво» відкрило біля 200 тисяч нових. Зокрема це і врятувало економіку країни під час світової кризи.

Будівництво та ремонт найбільшої протяжності державних доріг, штучних споруд за усю історію незалежності стало потужним поштовхом для росту існуючих та виникнення нових компаній. У період пандемії державна інвестиція у інфраструктурну галузь з високим мультиплікатором пом’якшила падіння ВВП у 2020 році. За оцінками експертів Київської школи економіки, довгострокові ефекти в результаті реалізації проєкту «Велике будівництво» призведуть до збільшення ВВП у найближчі 5 років на 2,2%.

Наступного року за програмою президента Володимира Зеленського «Велике будівництво» окрім доріг, мостів і об’єктів соціальної інфраструктури, стартує програма оновлення обласних лікарень. З державного бюджету планується витратити орієнтовно 20 млрд гривень на реконструкцію обласних лікарень для дітей і дорослих.

В них реконструюватимуть фасади, будівлі, за необхідності будуватимуть хірургічні відділення, вертолітні майданчики тощо. Усі лікарні також оснастять новою медичною технікою.

За словами ж самого Володимира Зеленського, програма закінчиться тоді, коли ми побудуємо ВСЕ. А це не тільки дороги, школи, садочки та спортивні майданчики. Це й історично-культурна спадщина, це і парки, і замки…

Тож «ВЕЛИКЕ БУДІВНИЦТВО» – це не просто красива рекламна картинка. І це не тільки імпульс для зростання нашої економіки та ВВП. Інфраструктура – це ставлення держави до своїх людей. Це те, чим усі ми користуємось сьогодні, щодня. І це те, що залишиться після нас, – вважає Володимир Зеленський.

Тож шановні подоляни, — мандруймо, відкриваймо світ і Україну. Порівнюємо не з тим, як ми жили вчора чи що зроблено у нашій громаді, а з тим, що зроблено чи на що зазіхнули в інших містах і селах. Як можна було б жити вже сьогодні та що вже мало би бути у нашій громаді. Прагніть більшого, вимагайте кращого і отримаємо гідне.

Олег Кравчук

Коментарі

Залишити коментар