неділя, 17 листопад 2019, 00:31
Суспільство

Коли ж відбудуться дострокові місцеві вибори?

Коли ж відбудуться дострокові місцеві вибори?

Що каже закон?

Розмови про можливі дострокові місцеві вибори точаться з моменту оприлюднення результатів парламентських екзит-полів. Коли можуть відбутися вибори, чи можливо провести їх в ОРДЛО, чи стане на заваді незавершена децентралізація та розпуск ЦВК — розповідає радниця з юридичних питань Громадянської мережі ОПОРА Ольга Коцюруба.

Чинне на сьогодні законодавство не передбачає можливості проведення позачергових місцевих виборів на всій території України. Дострокове припинення повноважень органу місцевого самоврядування застосовується як інструмент конституційної відповідальності за допущені конкретні порушення Конституції або законодавства України. Крім того, Конституцією України передбачене проведення чергових місцевих виборів в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень відповідної ради чи відповідного голови, обраних на чергових виборах, а саме 25 жовтня 2020 року. Для того, щоб каденція новообраних рад та місцевих голів тривала п’ять років, відповідне положення частини 3 статті 141 Конституції має бути змінено.

Таким чином, саме по собі створення передумов для проведення позачергових місцевих виборів супроводжується необхідністю комплексної зміни законодавства, в тому числі і внесення змін до Конституції, що не може бути реалізовано раніше, ніж проведення двох чергових сесій Верховної ради.

Звичайно, за наявності конституційної більшості, парламент має юридичну змогу для запровадження цих передумов у декілька етапів. Проте, така реформа вимагає не лише політичної доцільності, але й об’єктивних причин для її запровадження. Насамперед, такою причиною може бути давно очікуване завершення реформи децентралізації. Саме завершення процедури об’єднання територіальних громад та зміна адміністративно-територіального устрою стають необхідними та обґрунтованими причинами повного оновлення органів місцевого самоврядування.

Децентралізація vs Місцеві вибори — які є варіанти?

Реформа може бути проведена поступально, тобто, після завершення процесу об’єднання громад, можуть бути проведені вибори на рівні селища, села та міста. Натомість нові районні та обласні ради обиратимуться вже після змін адміністративно-територіального устрою.

Найкращим варіантом є одночасні зміни адміністративно-територіального устрою, тоді у нової громади не буде необхідності налагодження взаємовідносин спочатку з існуючими на сьогодні, а вже за деякий час новими виконавчим органами районного рівня.

Абсолютно неприпустимою з точки зору подальшої реалізації повноважень місцевого самоврядування є ситуація, за якою допускатиметься проведення паралельно виборів в об’єднаних і необ’єднаних громадах, адже це консервуватиме існуючу на сьогодні тимчасову практику існування двох паралельних моделей взаємовідносин між районним центром та громадою, одночасного функціонування різних моделей бюджетного фінансування на території одного району, необхідність утримання штату працівників, наприклад, спеціалістів шкільної освіти, як у районній адміністрації (для тих громад,-де процеси об’єднання не завершені) так і в місцевій об’єднаній громаді.

Таким чином, вибори сільського, селищного, міського рівня мають бути проведені лише після повного завершення процесу об’єднання — це потребує часу і не може бути якісно завершене до весни наступного року.

Чи можливі вибори в ОРДЛО?

Одним із найбільш обговорюваних на сьогодні питань залишається можливість проведення одночасно з черговими чи позачерговими місцевими виборами виборів в окремих районах Донецької та Луганської областей.

Слід зазначити, що організація і порядок проведення виборів регулюється національним законодавством та у відповідності до міжнародних стандартів. Це означає, що проведення виборів можливе лише на територіях, на які поширюється та можуть бути повністю реалізовані положення чинного виборчого законодавства.

Безумовними умовами проведення виборів є:

● функціонування національної банківської системи;

● доступ до національних реєстрів, у тому числі повне функціонування органів ведення Державного реєстру виборців,

● запровадження механізмів оскарження неправомірних дій суб’єктів виборчого процесу, тобто діючої системи національного судочинства та системи виконання судових рішень;

● свобода агітації та гарантії незалежного національного та міжнародного спостереження.

Саме тому, у випадках запровадження в країні воєнного чи надзвичайного стану, неможливим є проведення виборів, оскільки вибори передбачають свободу зібрань на агітаційні заходи в будь-який час доби, безумовну свободу висловлювань та рівність умов доступу виборців і кандидатів до засобів масової інформації, можливість реалізації встановлених законом заборон щодо ведення агітації, в тому числі й заборона агітації іноземцями, та участь в агітації іноземних ЗМІ. Без комплексу цих умов, процедури, що матимуть місце, не можуть бути визнані виборами в правовому розумінні.

Загрози розпуску ЦВК

Громадянська мережа ОПОРА у своїй заяві наголошує, що практика повного розпуску ЦВК до спливу 7-річного терміну повноважень, формування складу комісій під поточну політичну конфігурацію, може нести загрози щодо безсторонності цього органу. Сьогодні мають бути задіяні всі механізми щодо максимального представлення у новому складі ЦВК представників всіх депутатських фракцій та груп, запровадження дієвих процедур, які б забезпечували прозорість діяльності ЦВК. За умов професійності та неупередженості складу ЦВК, якісної комунікації з усіма політичними групами, експертами та представниками громадянського суспільства, не буде підстав говорити про неготовність нового складу ЦВК до проведення виборів.

VoxConnector, спеціально для АКТУАЛЬНО

Коментарі

Залишити коментар