Що загрожує бюджету у рік подвійних виборів? Що буде з кошторисом країни у 2020? Розповідає головний фінансист України Оксана Маркарова.
У рік подвійних виборів фіскальні ризики, які ще 15 років тому взагалі не обговорювалися, стають важливим фактором при формуванні бюджетної політики. Ці ризики здатні зменшити доходи держави: під час виборів у політиків завжди є спокуса просування ініціатив, спрямованих на зменшення оподаткування, надання пільг населенню та преференцій бізнесу. Але доходи державного бюджету від цього не зростають. Прагнення «задобрити» виборців — не суто українська особливість, ми спостерігаємо аналогічну картину під час виборчого процесу і в інших країнах.
Збільшення видатків зазвичай призводить до збільшення дефіциту бюджету — коли видатки перевищують доходи, а держава фактично живе в борг. Проблема в тому, що рідко хто планує збільшувати видатки за рахунок додаткових надходжень.
В минулому році Міністерство фінансів презентувало свій перший звіт про бюджетні ризики в Україні, найголовніший з яких — макроекономічні показники. Ось деякі найважливіші з них:
1) Курс валют. Курс гривні великою мірою залежить від попиту населення та бізнесу на іноземну валюту. А їхній попит не завжди залежить від реальної потреби у валюті. Іноді це просто панічні настрої, пов’язані з політичними та економічними проблемами.
2) Борги держави. В цьому році третина українського бюджету — 148 млрд — піде на погашення боргів. Вибори відчутно впливають на можливість держави рефінансуванти борги (якщо просто — запозичити кошти на погашення поточних зобов’язань), оскільки вибори — це завжди невизначеність для кредиторів та інвесторів. Досвід показує, що на зовнішніх ринках без проблем позичають або дуже стабільні демократії, або навпаки — авторитарні недемократичні, але передбачувані країни.
3) Банки. Фонд гарантування вкладів заборгував державному бюджету вже близько 70 млрд гривень. Це ті гроші, які він позичав у держави, щоб виплатити вклади населенню, яке мали депозити в збанкрутілих банках. Поповнення статутного капіталу державних банків також є ризиком для бюджету. Банки отримують не «живі» гроші, а облігації внутрішньої державної позики. А це, як і будь-яке запозичення, збільшує борг держави. Крім того, є ще поточні витрати на утримання державних банків, які теж додаються до видатків бюджету.
4) Збитки державних компаній. Зараз в Україні існують 3,5 тис. державних підприємств, і з ними пов’язано багато ризиків для бюджету, зокрема, покриття збитків та боргів цих підприємств. Проте головний ризик 2019 року — це політична невизначеність, яка може відлякати потенційних іноземних інвесторів.
Нестабільність у рік подвійних виборів ставить під загрозу рефінансування державних боргів. Адже нестабільній країні не кожен ризикне позичати, а ті кредити, які вдасться отримати, можуть бути набагато дорожчими. Простіше кажучи, якщо потенційний інвестор або кредитор не впевнений, що не втратить свої гроші внаслідок економічної кризи, зміни влади тощо — він обере надійний проект у більш стабільній країні.
Незважаючи на ризики, зараз наша економіка стабільна і зростає, але ми ще не можемо сказати, що економіка не залежить від політичних персоналій.
Що Мінфін робить для зниження фіскальних ризиків:
— Запровадив середньострокове бюджетне планування. Тепер бюджет розробляється заздалегідь, а не в останній місяць року.
— Ухвалив середньострокову стратегію управління боргом, найближчим часом вона буде оновлена. Стратегія передбачає план дій по зниженню рівня державного боргу до ВВП та зменшенню пов'язаних з боргом ризиків. До 2020 року планується зменшити борг до 49%. Такий підхід дає іноземним інвесторам більшу прозорість України: вони краще розуміють, що ми будемо робити з нашими боргами, чи є у нас гроші на погашення і тд. А це у перспективі знижує відсотки по нових запозиченнях України, бо для кредиторів ми вже будемо не такі ризиковані, як раніше.
— Ухвалив стратегію розвитку державних банків. Зараз на фінальній стадії залучення Міжнародної фінансової корпорації (одна з інституцій Світового банку) до статутного капіталу Укргазбанку. Також оновлюється стратегія розвитку банківського сектору загалом.
— Створюємо незалежні спостережні ради на державних підприємствах та в державних банках. Це направлено на підвищення ефективності роботи цих установ та невтручання держави у їхні процеси. Після травня такі наглядові ради будуть працювати в усіх державних банках.
Поточний бюджет, ухвалений 2 листопада 2018 року, це гарний консервативний бюджет, і в ньому закладені всі капітальні видатки, що прискорюватимуть економічний розвиток країни.
VoxConnector, спеціально для АКТУАЛЬНО
Коментарі